Мелетій Модест Гриневецький – ЧСВВ, священник УГКЦ, історик, літературознавець, сподвижник національного відродження Галичини (200 років тому)

200 років тому:

1.04.1823 – у Львові помер Мелетій Модест Гриневецький (в світі Михайло), ЧСВВ, священник УГКЦ (1789), богослов, історик, джерелознавець, палеограф, літературознавець, перекладач, педагог, один із сподвижників національного відродження Галичини. Після закінчення «Граматикальної школи» у Самборі (1777) вступив до Добромильського монастиря оо. Василіан. Навчався у Замойській академії (1779-1781), викладач василіанських гімназій у Дрогобичі та Лаврові (1781-1784). Продовжив навчання в університетах Відня та Львова (1784-1789). Викладач «Провізоричного наукового інституту в руській мові» (Studium Ruthenum) при Львівському університеті (від 1789), завідувач кафедри латинської мови та догматики (1793), доктор богослов’я та професор (1799), чотири рази обраний деканом богословського факультету, ректор (1821-1822) Львівського університету. Викладав українською мовою та латиною. Автор декількох підручників з догматичного богослов’я. Відмовся від пропозицій працювати в Краківському та Віденському університетах. Від кінця 1780-х мешкав у львівському монастирі ЧСВВ с. Онуфрія. В Чині оо. Василіан – прокуратор Галицької провінції (1800,1801 і 1806), протоігумен Галицької провінції (1822-1823). Меценат розбудови монастиря св. Онуфрія у Львові. Наприкінці життя відзначений титулом барона. Обстоював етнічну та мовну єдність наддніпрянських, галицьких і закарпатських українців, поборник міжслов’янських культурних взаємин. Колекціонував та описував стародруки, виготовив копію напису надгробної плити друкаря Івана Федоровича. В числі інших духівників УГКЦ домагався від Відня навчання в початкових парафіяльних школах українською (руською) мовою та відновлення Галицької митрополії. Похований на монастирському цвинтарі біля храму св. Онуфрія. Народився у с. Літовищі (Lutowiska), нині в Польщі (в літературі також с. Лютовиська на Львівщині) в священничій сім’ї 1758.