Квітка Цісик – оперна та блюзова співачка, неперевершена виконавиця українських пісень (70 років тому)

70 років тому:

4.04.1953 – у Нью-Йорку (район Квінз), США народилася Квітка (Квітослава-Орися) Цісик, оперна та блюзова співачка (колоратурне сопрано), неперевершена виконавиця українських пісень, відзначена преміями «Оскар» і «Золотий глобус», номінована на нагороду «Греммі». Батько Володимир мав консерваторську освіту та свого часу був головним концертмейстером Львівської опери, мати Іванна – вчителька. Наприкінці Другої світової війни батьки перед загрозою більшовицьких репресій емігрували на Захід і на все подальше життя залишились на чужині. Не бажаючи пристосовуватися до обставин дітей виховували в українському дусі. З чотирьох років Квітку разом з сестрою Марією батько навчав гри на скрипці та фортепіано. Сценічну майстерність Квітка здобувала в балетній школі відомої балерини Роми Прийми-Богачевської. Співала в хорі, середню освіту отримала в американській школі, а по суботах навчалась у «Школі українознавства». Членкиня скаутської організації «Пласт», організатор і керівник пластового дівочого співочого гурту «Соловейки». Закінчила Вищу школу музики і мистецтва у Нью-Йорку (1970). Рік навчалася в Харпер-коледжі (входив в структуру Університету штату Нью-Йорк у Бінгемтоні); в цей час (січень 1971) взяла участь у створенні телевізійної програми «Думки про Україну», присвяченої Дню соборности України. У липні-серпні 1971 стажувалась з оперного співу в Бельгії в Гентській консерваторії. Повернувшись в Нью-Йорк продовжила навчання в Маннес-коледжі по класу скрипки, а через рік перейшла на навчання по класу академічного співу (закінчила 1974). Після смерти батька (1971) необхідність заробляти на життя привела молоду співачку в сферу реклами на телебаченні та радіо, де невдовзі здобула всеамериканське визнання. Під артистичним псевдонімом Кейсі (від поєднання перших літер – Kvitka Cisuk) виступала у різних музичних стилях (легко переходила від джазу до класики), співала разом з відомими джазовими, поп- і рок-зірками. Від початку 1980-х стала однією з найдорожчих і найпопулярніших виконавиць джинґлів (короткі закінчені рекламні музично-вокальні мініатюри для радіо і телебачення) у США, з 1981 – єдиним голосом автомобільної компанії «Форд» (в компанії підрахували, що рекламу у виконанні Квітки Цісик сумарно прослухало понад 22 мільярди слухачів). Її запрошували для участи у рекламних акціях компанії «Кока-Кола», «Американські авіалінії», «Макдональдс» та інші відомі марки. Володіла рідкісним тембром голосу, співала на бек-вокалі з Вітні Г’юстон, Макл Джексоном, іншими відомими американськими музикантами. Великі гонорари дозволили придбати нерухомість у найдорожчому районі Нью-Йорка та обладнати студію запису.

1970 записана перша вінілова платівка українських пісень «Іванку» за участи Квітки Цісик, Володимира Старосольського та оркестру Ірени Біскуп. 1977 в Америці знято посередній фільм режисера Джозефа Брукса «Ти запалив моє життя», проте пісня з фільму у виконанні Цісик отримала премію «Золота куля» та «Оскар». Здавалось заслужене визнання, але… Але Брукс не поспішав офіційно визнати заслуги маловідомої співачки Кейсі, а тим часом продав права на виконання пісні доньці свого приятеля Деббі Бун, яка включила її до свого альбому та ще й заспівала скопіювавши манеру Квітки. Декілька тижнів пісня займала перші рядки хіт-парадів, але це був єдиний «успіх» в співацькій кар’єрі цієї невдалої «зірки». Попри пізніше визнання та матеріальну стабільність все ж мріяла прислужитись рідній культурі, тому задумала створити виключно українські грамплатівки. Перший альбом «Квітка – Пісні з України» записала 1980, другий «Два кольори» – 1989. Винятково промовистими є присвяти цих дисків, які якнайкраще розкривають сутність цієї незвичайної українки: «Володимирові Цісику, скрипалеві-віртуозу, моєму незабутньому батькові присвячую цю збірку пісень» (1980) та «Ця збірка пісень є бажанням мого українського серця вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу. Присвячую поривам нескореного українського духа і його безнастанним змаганням по обидвох боках океану» (1989). До роботи над цими без сумніву знаковими для української культури альбомами були залучені перший чоловік – джазовий музикант і композитор-аранжувальник Джек Корнер, другий чоловік – інженер звукозапису Едвард Раковіч, більше сорока відомих та недешевих музикантів, яким платила з власних коштів. Також акомпанувала їй старша сестра – піаністка та директорка консерваторії в Сан-Франциско Марія, а за правильністю української вимови слідкувала мати Іванна. На запис цих альбомів офірувала понад 200 тисяч доларів (за тодішнім курсом!). 1990 обидва диски були номіновані на премію «Гремі» в категорії «Найкращий альбом сучасної народної музики». Звісно, що в радянські часи вони не могли офіційно потрапити в Україну тож їх поширювали нелегально через приватні контакти, тиражуючи десятками тисяч на домашніх магнітофонах. В планах мала намір записати третій український альбом та відкрито приїхати в Україну з концертами (Квітка з матір’ю були в Західній Україні приватно 1983) проте перешкодила важка недуга з якою боролася довгих шість років. Померла у Мангеттені, Нью-Йорк від раку молочної залози 1998. Син Едвард-Володимир Раковіч (1990 р.н.) згодом став академічним піаністом.

https://www.youtube.com/watch?v=dpr9QN3lpKo

https://www.youtube.com/watch?v=a3tI9w_3FE8