Країна Героїв
27 лютого 2014 року Росія вторглася в Україну, зокрема на український півострів, відомий як Крим. Це вторгнення було відповіддю на революцію в Україні (Революцію Гідності), яка усунула російського сурогата президента, обраного президентом через втручання Росії у вибори чотирма роками раніше.
За ці чотири роки президент-сурогат поширив невідповідні привілеї на своїх господарів у Кремлі, знищив українські збройні сили та спробував перетворити Україну на васала свого злого та жорстокого сусіда Росії.
Після цього, протягом кількох днів, Росія вторглася у східний регіон України, відомий як Донбас. Звичайно, обидва вторгнення були замасковані, поширюючи пропаганду про те, що учасники не були загарбниками, а насправді були сепаратистами, які борються за права російськомовного населення. Дуже мало хто, якщо такий був, у світовій спільноті повірив у це.
Одночасно Росія шляхом так званих референдумів анексувала три регіони, і війна продовжилася. Анексовані регіони становили близько 10% території України. Здатність України успішно чинити опір була серйозно обмежена браком підтримки з боку Заходу, а також знищенням її армії попереднім президентом – російським сурогатом.
Проте, Україна поступово почала відбудовуватися, і війна зайшла в глухий кут. Захід почав усвідомлювати серйозність конфлікту, особливо з огляду на злу волю та агресивні наміри російського загарбника. Крім того, весь світ спостерігав за величезним нарощуванням російської військової сили на кордоні України та усвідомлював, що повномасштабна війна неминуча. Таке повномасштабне вторгнення було б рівнозначним початку Третьої світової війни.
24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну з усіх доступних боків, включаючи нібито суверенну країну Білорусь. Україна дала відсіч. В результаті загарбник був майже миттєво відкинутий, за винятком чотирьох областей, решти території Луганської, Донецької та нових областей Запорізької, де розташована найбільша атомна станція в Європі, та Херсонської. Стратегічно найнебезпечнішим аспектом було захоплення ворогом атомної станції з шістьма реакторами, яка досі залишається під контролем ворога. Це саме по собі становить велику небезпеку не лише для народу України, а й для всього світу.
Вторгнення триває донині, щодня здійснюються сотні запусків безпілотників та ракет, включаючи балістичні, здатні нести ядерні боєголовки.
На сьогоднішній день Росія захопила додатково приблизно 10% території України. Однак людські втрати для України, включаючи мирних жителів, жінок та дітей, були дуже значними. Якщо можна описати російську агресію, то, схоже, Росія запозичила свій сценарій зі злочинів, передбачених Міжнародним кримінальним судом, включаючи агресію, воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид. Російський диктатор Володимир Путін перебуває під ордером на арешт Міжнародного кримінального суду.
Росіяни неодноразово голосно висловлювали мету цієї жорстокої місії: стерти український народ з лиця землі. У відповідь народ України чинив величний опір, що не дивно, враховуючи, що вони борються за своє існування.
За допомогою добрих людей з усього світу, зокрема з демократичного Заходу, хоча часто й з розчаруванням та зрадою з боку Америки, народ України, об’єднаний у своїх зусиллях, мужньо стримував дикий натиск жорстокого російського агресора.
На жаль, забагато життів, як цивільного, так і військового, було втрачено. Прекрасні та історичні споруди а також мешканеві дільниці та станції енергії зрівняні з землею. Майбутнє України, її прекрасних дітей зазнали безрозбірливого жорстокого поводження. Багатьох було викрадено в психотичній спробі росіян виставити їх ворогами України та її народу.
Дванадцять років поспіль геноцидна спроба знищити невмирущий дух України та її народу – ця нечестива мета була зірвана, і Україна залишається яскравою та безстрашною, волелюбною та демократичною країною, яка взяла на себе нову роль не лише лідера світу, а й, по суті, рятівника демократичної цивілізації.
Народ України – герої, кожен з них, незалежно від того, чи активно чинить опір на військовому фронті, чи допомагає опору волонтерськими зусиллями. Їхній незламний дух підкріплюється глибоким переконанням та вірою у Вищу Істоту, а також переконанням, що Добро переможе Зло, і завдяки їхнім зусиллям Вища Істота переможе та забезпечить справедливий світ, де панує дух свободи та справедливості.
24 лютого 2026 року
Аскольд Лозинський
