Представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар розкритикував ініціативу переміщення демонтованого у Києві пам’ятника Булгакову до Полтави – він назвав подібні заклики антиукраїнською провокацією. Про це він повідомив у коментарі кореспонденту державної агенції «Укрінформ». https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/4131934-v-instituti-nacpamati-nazvali-provokacieu-iniciativu-perevezti-pamatnik-bulgakovu-do-poltavi.html
Пустовгар прокоментував раніше оприлюднену ініціативу полтавського бізнесмена Віктора Бажана щодо викупу памʼятника та переміщення до Полтави. Віктор Бажан оголосив збір на це у Фейсбуці: «Викупити пам’ятник у родини скульптора. Транспортувати та встановити у Полтаві, на подвір’ї Музею Бажана».
Представник УІНП, коментуючи цю публікацію, наголосив, що постать Булгакова офіційно визнана Експертною комісією УІНП символом російської імперської політики. У 1919-1920 роках письменник служив у білогвардійській Добровольчій армії Денікіна, яка намагалася знищити Українську Народну Республіку. У своїх творах, зокрема в романі «Біла гвардія» та оповіданнях «В ніч на 3-тє число» і «Я убив», Булгаков свідомо паплюжив українських військових, гетьмана Павла Скоропадського та Симона Петлюру.
Крім того, Пустовгар зауважив, що Булгаков займався глорифікацією радянського диктатора Йосипа Сталіна, написавши у 1939 році хвалебну п’єсу «Батум». На думку представника УІНП, подібні ініціативи прямо суперечать Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу», у який впроваджено безпекові терміни, спрямовані на протидію ворожій дезінформації. Зокрема, визначаються поняття «історична антиукраїнська пропаганда» (поширення викривлених фактів для дискредитації України).
«Політика пам’яті спрямована на протидію дезінформації та ворожим впливам. Закликаю правоохоронців дослідити публікації щодо спроби пана Бажана перемістити російський ворожий імперський маркер Булгакову до Полтави на предмет ознак згаданої пропаганди. Раджу пану Бажану зібрати кошти на відправку споруди звеличення російського мерзотника Булгакова до Москви, а взамін рашисти нехай віддадуть з «Ермітажу» вкрадені знакові артефакти Гетьманщини в т.ч. Івана Мазепи. Переміщення до Полтави може викликати протести, дестабілізацію у місті. А воно нам треба? Годі провокацій!», – підсумував Пустовгар.
Довідково:
Полтава вже має гіркий досвід переміщення з Києва до Полтави російських імперських маркерів. Зокрема, музей дальньої авіації невдало намагався берегти як «зіницю ока» так званий «памятник» російському полководцю, кату українського народу Алєксандру Суворову, який у 1768‒1769 роках придушував Коліївщину — козацько-селянське повстання в правобережній Україні. Суворов входить до пантеону героїв СРСР, нині путінської Росії, раніше — Російської імперії і має явну негативну репутацію в історії України. Тож цей монумент, що стояв на подвір’ї київського військового ліцею імені Івана Богуна, було демонтовано з ініціативи дирекції ліцею та за підтримки УІНП. Але споруду перемістили до Полтавського музею важкої бомбардувальної авіації — філії Національного військово-історичного музею України за ініціативи дирекції музею і встановили у лічених метрах від Стіни пам’яті військовослужбовців, правоохоронців та добровольців, які загинули під час відсічі збройної агресії московитів. Тож за наполяганням Інституту нацпам’яті у лютому 2022 року «суворова» демонтували й у Полтаві. Через два тижні у своєму телезвернення диктатор Путін обурився цим, отже все було зроблено правильно.
Поштовхом до демонтажу «булгакова» у Києві стали закон «Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та рішення Експертної комісії УІНП. У цьому документі акцентовано, що ідеологія російської окупаційної Добровольчої армії Денікіна у якій служив Булгаков базувалася на ідеї відновлення «єдиної неподільної Росії» та українофобії, а практики були спрямовані на відновлення Російської імперії в кордонах станом на початок 1917 р., а отже, й на знищення відновленої 1917 року Української держави.
Вороже ставився до Української держави, очолюваної гетьманом Павлом Скоропадським. Зокрема, у романі «Біла гвардія» демонструє заперечення самої ідеї української державності, несприйняття факту відновлення політичної суб’єктності України та українства як такого. Устами свого білогвардійського персонажа Алєксєя Турбіна пише таке: «Я б вашего гетмана за устройство этой миленькой Украины, повесил бы первым! Хай живе вильна Украина вид Киева до Берлина! Полгода он издевался над русскими офицерами, издевался над всеми нами. Кто запретил формирование русской армии? Гетман. Кто терроризировал русское население этим гнусным языком, которого и на свете не существует? Гетман. Кто развел всю эту мразь с хвостами на головах? Гетман».
В оповіданні «Кієв-город» Булгаков свідомо паплюжив голову Директорії УНР Симона Петлюру: «Бухгалтеру в Кієве нє бивать, а пам’ять о Петлюре да сгинет».У оповіданні «В ніч на 3-е число» та романі «Біла гвардія» білогвардієць Булгаков гротескно зобразив воїнів 1-го полку Синьої дивізії, їхню уніформу, зовнішність, створив пародійні сцени спілкування та сцену біля Софійського собору з негативною характеристикою українських пісень та їхніх виконавців. Оповідання ж «Я убив» (1926) відображає ідеологію людиноненависництва, чітко продемонстрованого на прикладі ставлення до українців. У творі описує як пораненого військового, петлюрівця, офіцера Армії УНР вбиває білогвардієць лікар-парамедик Яшвін. Талановито виправдовує тяжкий злочин та доводить абсурдну тезу: лікарську присягу, клятву Гіппократа можна переступити. При цьому українських військовиків, на відміну від винахідливого російського денікінського вбивці Яшвіна, змальовано як винятково агресивних осіб, схильних до ірраціональних протиправних дій. «Одну из пуль я, по-видимому, вогнал ему в рот, потому что помню, что он качался на табурете и кровь у него бежала изо рта, потом сразу выросли потеки на груди и животе, потом его глаза угасли и стали молочными из черных, затем он рухнул на пол» .Опісля лікар утікає й повертається в уже червоний Київ. Твір закінчуються дуже знаковим діалогом з лєнінцями-червоноармійцями: «Меня остановили, спросили документы. Я сказал:— Я лекарь Яшвин. Бегу от петлюровцев. Где они? Мне сказали:— Ночью ушли. В Киеве ревком.И вижу, один из патрульных всматривается мне в глаза, потом как-то жалостливо махнул рукой и говорит:— Идите, доктор, домой. И я пошел». Українофобія оповідання працювала і далі працює на створення сприятливого тла для сьогоднішніх закликів у державі-агресорі до геноциду українців. У творі «Я убил» Булгаков талановито виправдовує тяжкий злочин та доводить абсурдну тезу: лікарську присягу, клятву Гіппократа можна переступити.
У романі «Біла гвардія» російський письменник вдався до принижень української мови, назвавши її «этим гнусным языком, которого и на свете не существует».Щодо української мови вжито також епітети «странный язык», «проклятый язык». У 19-му розділі ранньої редакції «Білої гвардії» (1925) написав, що українську мову вигадав Володимир Винниченко, що цією мовою «никакой дьявол не говорил».
У соцмережах пан Бажан називає пам’ятник Булгакову українською культурною спадщиною, але це неправда: встановлення у Києві фінансував бізнесмен-будівельник з команди Леоніда Черновецького, нині громадянин росії, мешканець Москви Денис Бас.
Представництво УІНП в Полтаві (за матеріалами державної агенції «Укрінформ» https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/4131934-v-instituti-nacpamati-nazvali-provokacieu-iniciativu-perevezti-pamatnik-bulgakovu-do-poltavi.html
та сайту УІНП https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/ekspertna-komisiya-uinp/fahovi-vysnovky-ekspertnoyi-komisiyi/myhaylo-bulgakov )
