Іван Левицький – письменник, публіцист, засновник національної бібліографії та біографістики (110 років тому)
110 років тому:
30(17).01.1913 – у Львові помер Іван Левицький, письменник, публіцист, засновник національної бібліографії та біографістики. Навчався у Станіславській (нині Івано-Франківськ) гімназії, атестат зрілости склав у Будапешті (1871). Закінчив філософський факультет Віденського університету. Працював дрібним урядовцем у страхових товариствах Львова. Друкувався у москвофільських виданнях, проте москвофілом не був – вже в перших працях піддав критиці цю ідеологію. Ближчим був до народовців, навіть брав участь у виданні журналу «Зоря» (1880-1881), проте й від них відрізнявся політичними уподобаннями – швидше був угодовцем-автономістом. Працював у багатьох галицьких періодичних виданнях, у Коломиї видавав «Народну школу» (1875), у Львові «Друг народу» (1876) і «Бескид» (1881), редагував газети «Мир» (1885-1886), «Слово» (1878-1882), журнали «Пролом» (1881), «Наука» (1882) та інші. Друкувався в німецькій та польській періодиці. Член НТШ (1903), голова Бібліографічної комісії НТШ (1909). Автор фундаментальних праць «Галицько-русская библиография XIX века» у 2-х томах, «Галицько-руська бібліографія за роки 1772—1800», «Українська бібліографія Австро-Угорщини» у 3-х томах, наукових розвідок з історії національно-культурного життя ХVІІІ-ХІХ століть, оповідань на історичні теми, популярних книжок і календарів для народу, молитовників. До біографічного словника українських діячів Австро-Угорщини зібрав велетенський масив матеріалів на 2000 осіб; видати вдалося лише до літери Б(арвінський). Праці отримали високу оцінку в наукових колах, в тому числі й в «Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона». Народився у с. Берлоги на Івано-Франківщині у сім’ї священника УГКЦ 1850.
