Добрі новини для українців
По-перше, на виборах у законодавчий орган США більшість вибороли республіканці. Не те, щоб теперішній президент-демократ Обама був налаштований виключно прокремлівськи. Але лідер республіканців сенатор Джон Маккейн виглядає серйознішим противником Путіна, відтак, і серйознішим союзником України. Тому після цих виборів Москва може готуватися до нових санкцій, Київ – розраховувати на розширення допомоги зі сторони Вашингтону не тільки моральної та санкційної, але й у вигляді сучасного озброєння, яке в Росії існує хіба що у вигляді прототипів. Ну а «добровольці Новоросії» можуть поступово резервувати собі земельні ділянки на місцевих кладовищах – оскільки забирати до Росії Путін їхні тіла не планує. А так, пометушившись завчасно, можуть розраховувати не на звичне звалювання в рів і присипання з допомогою екскаватора, а гідне поховання – землі на Донбасі на всіх окупантів вистачить.
По-друге, розвалюється прокремлівська парламентська коаліція в Грузії, яка в 2012 році усунула від влади і з того часу переслідує екс-президента Саакашвілі та його прихильників. Але тепер з уряду пішли міністри закордонних справ, європейської інтеграції (мотивуючи свою позицію відходом уряду від політики євроінтеграції), а також міністр оборони Іраклій Аласанія. Його демарш можна порівняти з демаршем, скажімо, Анатолія Гриценка, який свого часу бездарно пустився в самостійне політичне плавання. Проте, на відміну від Гриценка, в Аласанія справді існує і велика повага у військових колах Грузії, і величезна підтримка серед більшості виборців. Тому питання прокремлівської коаліції вже навіть не під питанням. Під питанням, що буде далі. Важко уявити, що Путін знову спробує рятувати своїх союзників, перед цим вже загрузнувши у багні «Новоросії». Скоріш, знову кине своїм тбіліським прислужникам мільйони з державних резервів, щоб зберегти маріонетковий режим. Ось тільки виглядає на те, що цього разу грошей вже не вистачить. Оскільки і можливості вже не ті, і грузинський народ вже так просто на жменю російських рублів не «поведеться».
А тим часом третю добру новину для українців приносять громадяни самої ж Росії. Обсяг валютних вкладів населення в третьому кварталі поточного року скоротився на 4,8% – громадяни забрали з банків валютних вкладів на 3,9 мільярдів доларів США. На тлі стрімкого падіння рубля поведінка вкладників виглядає нетипово. Зазвичай девальвація національної валюти змушує громадян переводити кошти в долари і євро. Проте цього року і умови нестандартні: крім економічних чинників (зниження цін на нафту і поступове сповзання країни в рецесію, про перспективи якої аналітики почали говорити задовго до агресії проти України) діють і фактори політичні. Взаємні санкції створюють серйозні загрози у фінансовому секторі – від штучної заморозки курсу основних валют до рубля, до їх повної заборони на території РФ. В таких обставинах громадяни воліють переводити валюту в готівку, а частина вкладників просто витрачають ці кошти, в тому числі й на придбання імпортних товарів, які найближчим часом загрожують істотно подорожчати вслід за євро і доларом. Постачальники, скажімо, техніки, вже почали підвищувати закупівельні ціни. В інших секторах ціни поки намагаються тримати на колишньому рівні в надії, що на початку наступного року рубль все-таки зуміє хоча би трохи відіграти здані позиції. Тож основна хвиля подорожчання імпортних товарів, судячи з усього, припаде на січень – лютий.
На тлі цього Центральний Банк Росії презентував свою нову «стратегію», як от валютні інтервенції на підтримку рубля надалі обмежені 350 мільйонами доларів за робочий день, розширені можливості отримання у ЦБ валютних позик під заставу цінних паперів. Мета очевидна – це підготовка до моменту повернення російськими компаніями і банками кредитів, отриманих на Заході. Якщо до вторгнення в Україну повернення кредитів проблем не становило (завжди можна хапнути новий кредит), то тепер це вже не просто проблема, а велика проблема. Тільки приватним російським компаніям і банкам потрібно до кінця цього року і протягом наступного року виплатити 160 мільярдів доларів зовнішніх боргів. І Захід поки що не має намірів займатися їхнім «перекредитуванням». Звичайно, завжди є Китай, який може виручити. За якісь так ХХХ тисяч гектарів території. Адже ж росіяни там і так практично відсутні, то чого ж землі даремно просто так простоювати без господаря?
До речі, нещодавно Путін на саміті АТЕС (Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці) саме в Пекіні повідомив, що має намір відмовитися від долара на користь рубля і юаня. Мовляв, такі розрахунки «дуже перспективні», а «вплив долара у світовій енергетиці буде об’єктивно знижуватися». А це «не погано ні для світової економіки, ні для світових фінансів, ні для світових енергетичних ринків». Звичайно, китайці поплескали такій заяві, щоправда, зі звичною східною стриманістю. Мабуть подумавши, що коли Путін сьогодні готовий «лягти під юань», пожертвувавши Далеким Сходом, то за якийсь час мова йтиме про Сибір загалом. А тому краще очікувати кращих пропозицій за порятунок збанкрутілої Кремлівщини.
Крім цього, Центробанк РФ намагається захистити рештки власних валютних резервів, які з початку року скоротилися на 70,5 мільярдів доларів, перш за все через валютні інтервенції на підтримку рубля (лише в жовтні ЦБ провів валютні інтервенції більше ніж на 30 мільярдів доларів). Так що санкції Заходу діють, хоч і не так швидко, як нам би хотілося. Путінський режим буде агонізувати, але все одно далі годуватиме свій народ імперськими байками про «Новоросію», «піндосів» та «гейропу». Питання тільки в тому, коли громадянам Росії набридне відігравати роль зазомбованої Кремлем біомаси, і чи місце поховання стане відоме, чи він просто отримає статус «зниклий без вісті в результаті масових народних виступів». Зрештою, це й не важливо. Місце поряд з «гідними» сусідами на кшталт Чаушеску, Хусейна, Каддафі йому давно зарезервоване. Ось тільки він до них у віп-ложу ніяк не добереться. Час посприяти, мабуть.
І на завершення.В понеділок на спільній прес-конференції керівників МЗС України і Турецької Республіки міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив: «Хочу ще раз підкреслити, що Туреччина всіляко підтримує кандидатуру України в непостійні члени Ради Безпеки ООН на 2016-2017 рр.». І додав: «У ці важкі дні Туреччина поруч з Україною, і Туреччина всіляко підтримує цілісність України, цілісність кордонів, включаючи Крим. Туреччина потужно заявила, що вона не визнає незаконну і нелегальну анексію Криму». Не забуваймо про це і ми. Нам потрібно не лише звільнити Донбас, але й Крим, врятувавши місцевих українців та кримських татар від геноциду московських окупантів.
Юлій Хвещук
