Час згадати Героїню

У лютому згадаймо молоду українську патріотку, яка народилася і загинула в лютому – Наталку Винників.
Її мужність і героїчна постава зафіксовані в архівних документах НКВД.
Народилася 2 лютого 1920 р. у Винниках біля Львова, навчалася у львівській гімназії ім. Кокорудзів, де очолювала юнацьку шкільну організацію ОУН, мала псевдо «Ада». Патріотична львівська молодь гуртувалася для боротьби проти поневолення польських окупантів.

Коли на Західну Україну прийшли радянські «визволителі», НКВД користувалося архівами польської поліції, звідки черпало інформацію про українських патріотів, неблагонадійних для польської влади, і зразу ж визнавало їх і своїми ворогами.
У результаті органи НКВД у 1940 р. провели у Львові тотальні арешти української інтелігенції та ініціювали показовий політичний процес, що дістав назву «Процесу 59-ти» за кількістю підсудних.

Яскравим був виступ на суді 20-річної Наталки Винників, яка відважно заявила: “Я, будучи націоналісткою, яка б не була чужа держава, буду боротись за створення самостійної України! А раз тут совєтська влада, я свідомо боролась проти неї”. Таку позицію займала і під час слідства, не зважаючи на катування.
За таку стійкість і зізнання про приналежність до ОУН та любов до України Наталка Винників була засуджена на кару смерті – до розстрілу. Потім розстріл було замінено на 10 років концтаборів і 5 років позбавлення прав та відправлено до Бердичівської тюрмі, звідки в час воєнних подій у липні 1941 року їй разом з групою в’язнів вдалося втечи.
Після втечі з тюрми продовжує боротьбу в рядах ОУН, тепер вже проти німецьких окупантів. З похідними групами була направлена на Східну Україну. Розстріляна німцями 9 лютого 1942 року у Бабиному Яру. Їй тоді йшов 22-ий рік.

Отак “шанували” українських патріотів і поляки, і совєти, і гітлерівці!