Актуалізація Української Повстанської Армії

Йосиф Сірка

Петро Й.Потічний: Пропагандивний Рейд УПА в Західну Європу.
Літопис УПА, Серія „Події і люди”, книга 28,
160 ст., Торонтто-Львів 20114.

В часі, коли московська брехлива пропаґанда поширює неймовірну брехню про Україну, коли українців називають фашистами, коли тисячі російських диверсантів нищать українську землю, вбивають українських військоих та мирне населення, коли безбожно грабуть українські землі, появилася книжечка відомого дослідника та учасника українського визвольного руху професора Петра Й.Потічного.
П.Й.Потічний сам пройшов шлях в рядах УПА від боротьби за волю України на її території та через відомі Рейди (зокрема до Чехословаччини) опинився на Заході, де здобув освіту і осягнув університетську кар’єру в Канаді. Протягом десятиліть він не тільки був Головним редактором видань Літопиу УПА, але й автором численних наукових праць.
Найновіша праця Петра Й.Потічного присвячена пропагандивному рейдові УПА у Західну Європу і приурочена до 70-ліття створення Української Головної Визвольної Ради (1944-2014). У виданні зазначено, що Видавництво „Літопис УПА” присвячує цю публікацію усім учасникам „пропагандивного Рейду УПА” – відомим і невідомим та на добру згадку і світлу пам’ять про тих, хто загинув, чи потрапив у полон.
Автор цієї цікавої розвідки подає досі невідому інформацію про воїнів УПА і членів підпілля ОУН, які брали участь у згаданому Рейді. Тут подана ідентифікація повстанців, місце походження, суспільний стан, освіта та військові функції в підпіллі, місце дії, військовий ступінь та число загиблих і полонених в Чехословаччині та інтернованих в американській окупаційній зоні Німеччини.
Щоб читач краще зрозумів, в яких обставинах опинилися вояки УПА на еміграції, то автор заторкує питання політиних структур, створених представниками української визвольної боротьби, зокрема Закордонного Представництва Української Головної Визвольної Ради (ЗП УГВР) і Закордонних Частин Організації Українських Націоналістів (ЗЧ ОУН), та відносин поміж ними. Однією із важливих інституцій, які відіграли важливу роль у цьому питанні, була Місія УПА при ЗП УГВР.
У 1947–1949 рр. існувало різке протистояння між ЗП УГВРі ЗЧ ОУН, яке після приходу рейдуючих частин УПА до Західної Німеччини навіть зросло, коли обидві сторони цього конфлікту намагалися підпорядкувати собі прибулих повстанців. Автор книжки твердить, що УПА не входила до політичних структур, але нікому не забороняли займатися політичною діяльністю у котрійсь з політичних структур.
Надзвичайно цікавим є поміщений у книзі „Звіт” д-ра Василя Мудрого, який був учасником переслуховування інтернованих вояків УПА. На стор. 65-69 під назвою Звіт Головній Квартирі Американської армії в Німеччині читач довідається про стан, в якому знаходилися вояки УПА. Д-р Мудрий пояснив у „Звіті”, за що боролася УПА і як вона постала.
„У другій половині 1941 року і у 1942 році організувалися на території українських земель, зайнятих німецькими збройними силами, українські партизанські відділи для боротьби проти німецьких окупантів. Всі вони були порозкидані по українській території і творили численні осередки опору проти німців. На початку 1943 року почали появлятися большевицькі партизанські відділи на українській території. В 1943 році всі українські партизанські відділи були об’єднані під одною головною командою і всі увійшли до складу Української Повстанчої Армії.
Таким чином УПА, як об’єднуючий всі українські повстанчі сили організаційний осередок, почала діяти в першій половині 1943 року. Тоді то всі названі українські повстанчі сили вели під її проводом боротьбу проти німецьких окупантів рівночасно проти совітсько-большевицьких партизан. По занятті совітськими арміями всіх українських територій Українська Повстанча Армія діяла далі і діє досі проти окупаційної влади совітської комуністичної диктатури».
Американці отримали інформацію про УПА від її воїнів завдяки д-рові Мудрому, який був добре обізнаний з боротьбою українського народу проти фашистів і большевиків.
Найновіша книжка проф. Петра Й.Потічного буде черговим вартісним внеском у висвітлення ролі УПА в українському визвольному русі. Книжка дуже легко читається завдяки доброму переглядові змісту, який вже самими назвами «провокує» читача познайомитись зі змістом. Особливу увагу привертають такі розділи як: Великий Рейд УПА в числах; Місія УПА закордоном; Функції в УПА або ОУН; Освіта Райдуючої Частини УПА; Розміщення в Таборах біженців; Документи; Вояки УПА в Чехословаччині; та інші, з яких довідуємось не тільки імена, віковий склад, освіту вояків, але можемо переконатись, що в УПА були молоді люди з усієї України, які були готові віддати своє життя за волю України.
Під сучасну пору, коли український народ самотужки організує та фінансує створення української армії, коли добровольці зголошуються до збройних сил України, щоб стати на захист проти брутального й безбожного аґресора, поява книжечки П.Й.Потічного «Пропагандивний рейд УПА в Західну Європу» є не тільки вартісним вкладом в історію українського війська, але й символом того – що українці вже зі зброєю в руках майже 70 років тому нагадували Європі, що вони належать до Європи.
Президент України П.Порошенко може 27 червня н.р. своїм підписом затвердити прагнення УПА жити у своїй незалежній європейській країні

Торонто, 16.6.14 р.