Євроінтеграція для Півдня та Сходу: рубіж роз’єднання чи перспектива єднання?

31 липня 2014 р.

13.00 – 14.00

Українське національне інформаційне агентство — Укрінформ

(вул. Б.Хмельницького, 8/16)

Організатор  прес-конференції –  Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»

Запрошені до участі:

• Ірина Бекешкіна  – директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»

• Андрій Биченко – директор соціологічної служби Центру Разумкова

• Олексій Гарань – професор політології Національного університету «Києво- Могилянська академія»

• Діана Дуцик – головний редактор сайту MediaSapiens (ГО «Телекритика»)

• Марія Золкіна – аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»

• Сергій Іванов – публіцист, блогер, громадський діяч

Питання до розгляду та обговорення:

• Ідея євроінтеграції: об’єднує чи роз’єднує суспільство? Регіональний розподіл громадської думки.

• Несприйняття євроінтеграції на Донбасі: ціннісний вибір чи прагматичний розрахунок?

• Як переконати тих, хто не підтримує рух до ЄС: які аргументи будуть дієвими, які механізми – ефективними?

• Хто повинен стати рушійною силою проєвропейської кампанії? Чи потрібна коаліція держави та неурядових сил?

• Роль ЗМІ в інформуванні населення щодо європейських перспектив: в чому полягали помилки та як їх виправляти тепер?

• Угода про асоціацію vs. страхи населення: чи зможуть реформи розвінчати міфи?

• В якій перспективі можливі зміни громадської думки на Півдні, Сході і Донбасі і що є для цього визначальним?

Загальнонаціональне дослідження громадської думки  населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи ім.Ілька Кучеріва»  разом із Центром ім. Разумкова з 14 по 18 травня 2014 р. Опитування проводилося в усіх регіонах України, за винятком Криму. Усього було опитано 2011 респондентів за вибіркою, репрезентативною для дорослого населення України (старше 18 років). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2.3%.

Дослідження здійснено за проектом «Громадський соціологічний консорціум» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Для порівняння наводять результати дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» та  соціологічною службою Центру Разумкова  з 17 по 22 травня 2013 року.  Опитано було 2010 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.Опитування було здійснено коштом програми Matra Посольства Королівства Нідерландів в Україні та Європейського  Союзу.

Прес-реліз

• У виборі населенням напряму інтеграції існують суттєві регіональні відмінності. Так, вступ до ЄС найбільше підтримують на Заході (88% населення регіону) та в Центрі України (64%). На Півдні кількість прихильників євроінтеграційного напрямку приблизно дорівнює кількості тих, хто вважає, що Україні варто залишатися поза обома об’єднаннями – 28% та 28,4%, дещо менша частка населення підтримує Митний союз – 25%. На Сході думки респондентів також майже рівноцінно поділилися між трьома варіантами: вступом до ЄС (30,5%), до Митного союзу (29,5%) та неприєднанням до жодного з об’єднань (32,2%).

• Найбільш прихильними до ідеї євроінтеграції залишаються Захід та Центр України – там вступу до ЄС віддають перевагу 88% та 64% відповідно. Порівняно з травнем 2013 р. підтримка європейського вектору в цих регіонах істотно зросла: на Заході – від 72% до 88%, в Центрі – від 49% до 64%. В той же час частка прихильників приєднання до Митного Союзу навпаки суттєво зменшилася: від 22% – до 7% в Центрі та від 7% – до 1% на Заході.

• Донбас вирізняється з-поміж усіх регіонів абсолютною підтримкою інтеграції в Митний союз в альтернативній постановці питання. За останній рік кількість тих, хто виступає за членство України в Митному союзі, зросла від 62% до 68%. В той же час кількість прихильників ЄС і досі залишається найнижчою по всій Україні (13%), а частка інтеграційних «неприєднанців» зменшилася на 6%. Фактично, основна частина тих, хто був проти як ЄС, так і Митного Союзу, визначилися на користь останнього.

• Інтеграційні пріоритети населення Півдня та Сходу (Дніпропетровська, Запорізька, Харківська області) наразі суттєво відрізняються від настроїв, що панують на Донбасі. На Півдні кількість прихильників членства в ЄС приблизно дорівнює кількості тих, хто вважає, що Україні варто залишатися поза обома об’єднаннями – 28% та 28,4%, дещо менша частка населення підтримує Митний союз – 25%. На Сході думки респондентів також майже рівноцінно поділилися між трьома варіантами: вступом до ЄС (30,5%), до Митного союзу (29,5%) та неприєднанням до жодного з об’єднань (32,2%).

• У громадській думці Півдня за останній рік відбулися значні зміни відносно підтримки Митного Союзу: підтримка вступу до цієї організації серед зменшилася від 39,5% до 25% і вдвічі збільшилася кількість тих, хто вважає, що Україні не варто приєднуватися до жодного з союзів.

• На Сході підтримка інтеграції до Митного Союзу також різко зменшилася. У 2013 році вступ до Митного Союзу підтримували 41% населення регіону, у травні 2014 року – 29,5. На Сході так само, як і на Півдні, відносно стабільною залишився відсоток підтримки вступу до ЄС, а от збільшилася категорія людей, які вважають, що Україні не треба вступати у жодний з союзів – ані до ЄС, ані до Митного Союзу. На Сході ці категорія складає зараз 32% на противагу 13% за даними травня 2013 р.

• Європейцями зараз себе відчувають 38% громадян, тоді як не вважають 54%. На хвилі підйому проєвропейських настроїв у грудні 2013 р. було зафіксовано максимальний показник у цьому питанні – 44% українців вважали себе європейцями. Після того цей показник пішов на спад, але якщо аналізувати дані, починаючи з 2008 р., то кількість тих, хто ідентифікує себе як європейця, поступово збільшується.

• У регіональному розподілі найбільше тих, хто вважає себе європейцями, серед жителів Заходу (59%), а найменше – серед жителів Донбасу (11%). В Центрі відчувають себе європейцями 43%, не відчувають – 47%; на Півдні – 38% та 50,5%; на Сході – 28,5% та 63%; на Донбасі – 11% та 82% відповідно.

• На Донбасі кількість тих, хто відчуває себе європейцями ще рік тому була на рівні 27%, а тих, хто не відчуває – 62%. Наразі ми спостерігаємо радикалізацію настроїв та бажання дистанціюватися від європейської спільноти, адже серед жителів Донбасу істотно збільшилася частка тих, хто категорично не вважає себе європейцем – від 33% у травні 2013 р. – до 55% у травні 2014 р.

• На Півдні кількість тих, що не вважають себе європейцями дещо зросла за останній рік (від 44% – до 50,5%). На Сході змін не відбулося.

• Перша п’ятірка реформ, які українці вважають нагальними, виглядає таким чином:

1) антикорупційна реформа (63%);

2) пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту (50%), реформа охорони здоров’я (50%);

3) судова реформа та реформа прокуратури (45%);

4) реформа органів правопорядку (39%);

5) люстрація чиновників (38%).

• Запит на антикорупційну реформу об’єднує суспільство – у всіх регіонах ця реформа очолює список першочергових змін. Реформи соціального характеру (пенсійна, соціального захисту, охорони здоров’я) також входять до пріоритетів в усіх без винятку регіонах України.

• П’ятірки першочергових реформ для Заходу, Центру та Півдня практично тотожні – різниця лише рівні підтримки тієї чи іншої реформи.

• На Сході до п’яти найбільш пріоритетних змін, на відміну від інших регіонів, потрапила реформа податкової системи і не потрапила реформа органів правопорядку та люстрація.

• Донбас – це єдиний регіон, де реформа децентралізації та регіонального розвитку потрапила до ТОП-5 пріоритетів – за цю реформу виступають 42% жителів Донбасу. Натомість судова реформа, реформа прокуратури та люстрація виявилися на рівні регіону менш важливими, аніж загалом по Україні. Так, якщо в середньому реформу судової системи та прокуратури підтримують як першочергову 45% українців, то безпосередньо серед жителів Донбасу – це 31%.

• Поряд із наявністю запиту на реформи, населення загалом не вірить у реальність їх впровадження вже у 2014 р. Так, проведення антикорупційної реформи вже цього року ймовірним вважають лише 12% населення, в той час як нагальною її вважають 63%. Найбільше громадян вважають, що вдасться провести люстрацію, але і цей показник на рівні 17% населення. Найменше у реальність здійснення ТОП-5 українських реформ вірить населення Донбасу.

Динаміка громадської думки

Яким інтеграційним напрямом має йти Україна? (Дайте лише одну відповідь)

Чи відчуваєте Ви себе європейцем?

Динаміка за регіональним розподілом

Яким інтеграційним напрямом має йти Україна? (Травень, 2014 р.)

Захід

Центр

Південь

Схід

Донбас

Чи відчуваєте Ви себе європейцем? (Травень 2014 р.)

Захід

Центр

Південь

Схід

Донбас

Як Ви вважаєте, чи треба Україні вступати до Європейського Союзу? (Динаміка)

Як Ви вважаєте, чи треба Україні вступати до Європейського Союзу?

Зараз громадські організації готують пакет реформ, які слід реалізувати. На Вашу думку, які з них є першочерговими? (дайте не більше 5 відповідей)

	Захід	Центр	Південь	Схід	Донбас	Україна
Судова реформа. Реформа прокуратури	53,0	45,1	48,6	43,8	30,6	44,6
Реформа органів правопорядку	43,6	40,8	38,6	35,5	35,0	39,3
Антикорупційна реформа	74,0	58,7	55,8	68,0	55,9	62,8
Реформа виборчого законодавства	7,9	11,1	13,6	6,7	6,6	9,2
Адміністративна реформа	18,5	11,2	20,5	15,9	25,0	16,7
Реформа децентралізації та регіонального розвитку	28,4	18,3	22,4	30,6	41,7	26,9
Податкова реформа	24,7	29,0	27,0	41,9	19,0	28,7
Дерегуляція і стимулювання розвитку підприємництва та інвестицій	22,3	16,0	9,8	24,5	17,1	18,4
Пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту	43,4	54,6	50,0	42,7	55,3	49,7
Освітня реформа	20,7	25,3	27,1	16,1	15,0	21,2
Охорони здоров’я	47,2	53,6	49,3	51,1	46,6	50,2
Земельна реформа	12,0	19,2	13,5	13,4	7,5	14,2
Реформа у сфері ЗМІ (Медіа реформа)	3,6	2,2	6,1	2,7	4,7	3,4
Люстрація чиновників (перевірки та можливі звільнення)	49,2	41,3	37,9	32,8	24,4	38,3
Інше	0,2	0,6	2,3	1,1	4,4	1,4
Важко відповісти	2,4	4,8	7,0	3,0	7,5	4,6

Як Ви думаєте, що з цього списку вдасться реалізувати вже у 2014 році?

(дайте всі необхідні відповіді)

	Захід	Центр	Південь	Схід	Донбас	Україна
Судова реформа. Реформа прокуратури	14,1	7,0	13,1	7,0	3,4	8,5
Реформа органів правопорядку	15,1	11,6	13,5	9,9	5,3	11,2
Антикорупційна реформа	20,1	10,6	12,6	12,4	6,3	12,4
Реформа виборчого законодавства	3,4	2,8	3,3	1,6	0,3	2,3
Адміністративна реформа	6,2	2,9	5,6	3,8	6,3	4,6
Реформа децентралізації та регіонального розвитку	11,0	5,8	7,4	12,1	11,2	9,1
Податкова реформа	8,6	5,8	6,5	11,0	3,4	7,1
Дерегуляція і стимулювання розвитку підприємництва та інвестицій	8,4	3,9	0,9	6,2	3,1	4,8
Пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту	9,6	17,6	11,2	9,7	7,2	12,1
Освітня реформа	4,6	8,3	5,1	4,6	1,2	5,4
Охорони здоров’я	10,6	12,6	9,8	4,6	0,6	8,5
Земельна реформа	2,9	2,5	3,3	0,3	0,3	1,9
Реформа у сфері ЗМІ (Медіа реформа)	2,9	1,3	1,4	2,7	0,0	1,7
Люстрація чиновників (перевірки та можливі звільнення)	27,3	20,2	12,1	14,8	5,3	17,4
Інше	0,5	0,1	0,9	0,0	0,0	0,2
Важко відповісти	11,5	10,3	5,6	7,8	6,9	9,1