Ханнес Нагель, науковий співробітник ГО «Центр кризових досліджень» (Естонія)
Як передати масштаби падіння Путлера? Путлер хотів скористатися моментом і відтворити нацистський бліцкриг, який приніс терор на європейський континент в цілому. Натомість путлеріанці досягли чогось абсолютно протилежного – провалу настільки великого, що його відлуння може в довгостроковій перспективі повернути російську економіку до доіндустріальних часів.
Після анексії Криму наприкінці серпня 2014 року Володимир Путін вперше пригрозив решті України, сказавши «…якщо я хочу, я візьму Київ за два тижні»1 з очевидним натяком на блискавичну війну. Здавалося, російські лідери були одержимі концепцією блискавичної війни та швидкого завоювання за прикладом нацистського бліцкригу.
Слово «бліцкриг» (Blitzkrieg) вперше з’явилося в німецькому військовому журналі Deutsche Wehr в 1935 році2, і лише один раз було використано перед Другою світовою війною. У 1938 році перший лейтенант Браун опублікував статтю під назвою «Бліцкриг»3, у якій описав концепцію наступальних команд (нім. Stoßtruppen), здатних завдати тактичного удару по позиціях противника. Це був відносно новий підхід для його часу, як і «Achtung Panzer!» генерала Хайнца Гудеріана (1937)4.
«Бліцкриг» взагалі не був частиною німецького словника повсякденного вжитку до 25 вересня 1939 року5, коли американський журнал Time використав цей термін у статті. У самій статті6 детально розповідалося про блискавичну кампанію Вермахту, яка розгромила Польщу. Так народилася легенда про блискавичну війну, значення якої незабаром усвідомила і нацистська пропаганда.
Незважаючи на те, що визначення блискавичної війни досить розпливчасте і його до сьогодні намагалися сформулювати безліч експертів, я обмежуся виокремленням лише кількох особливостей. Наприклад, генерал Поль Арменго (Paul Armengaud), французький військовий аташе у Варшаві, описав її як німецьку систему: «… об’єднання бомбардувальників і танків для прориву фронту суперника, щоб проникнути глибоко в тил…»7. На противагу цьому, Роберт М. Сітіно, американський професор історії в Університеті Східного Мічигану, порівняв її з німецьким феноменом, який «… заснований на традиціях німецької військової історії. Як доктрина широкого використання механізованих підрозділів (у тому числі авіаційних) для ураження, переслідування та знищення великих сил противника протягом двох-чотирьох тижнів»8,9.
Очевидно, Путін планував провести в Україні щось подібне до німецької операції Fall Weiß в Польщі, яку нацисти розв’язали 1 вересня 1939 року. Німецькі війська прибули до Варшави до 8 вересня, а 28 вересня того ж року столицю було завойовано.
Однак вторгнення Росії в Україну, м’яко кажучи, не призвело обіцяних успіхів10. Навпаки, напад сповнений сум’яття та тяжких воєнних злочинів, якими Російська Федерація маневрувала на рівні нацистської Німеччини. Так, триває «спеціальна військова операція», яку в Росії заборонено називати війною. І яка значною мірою продовжується, щоб «зберегти обличчя» занедбаної держави та режиму, що занепадає. Зрозуміло, що швидка блискавична кампанія провалилася і далека від того, чого сподівалися досягти, можливо, за прикладом німецького Вермахту.
Доречно повернутися до «Achtung – Panzer!» Гудеріана (1937). меседж якого є відносно простим і залишається актуальним навіть під час російської агресії в Україні 2022 року. Незважаючи на значні зміни як в тактиці, так і в техніці, як у танках, так і в протитанкових озброєннях, незважаючи й на те, що можна стверджувати навіть про що зміну самих доктрин та армій змінилися на щось зовсім інше за своїми розмірами, принципи використання бронетанкових частин залишилися колишніми. Сформульовані Гудеріаном у 1937 році, ці принципи залишаються незмінними у доступному для прогнозу майбутньому.
Вони полягають у правильному використанні танків і бронетехніки, яка їх підтримує, що є вкрай важливим для ведення майбутньої війни. Російський Генштаб, схоже, упустив цю загальну ідею. Точних і підтверджених даних про втрати російської техніки на сьогодні немає, але числа все одно несподівано високі, навіть якщо брати до уваги лише візуально задокументовані інциденти.11
Що спонукало Росію атакувати Україну 24 лютого, менш важливо, ніж те, чому вона вирішила атакувати переважно бронетанковими підрозділами. Це виявилося повним провалом, або, якщо запозичити термінологію з російської пропагандистської машини, «таким, що не має аналогів» прецедентом, який, безперечно, здобув місце в анналах сучасної військової історії.
Можна навіть розглянути новий термін для фіксування цього явища, для чого потрібно згадати інше, хоча й субкультурне слово, властиве саме російській культурній сфері. Слово, яке має напрочуд широкий спектр використання для позначення різних емоцій, ситуацій, а також результатів – п*здец. Будучи певним чином особливим різновидом російського сленгу, це слово вважається неприйнятним для використання в розмові загалом, однак часто вживається для вираження або опису ситуації (зазвичай у негативному ключі), настання кінця чогось чи когось або застосовується для характеристики об’єкта. У якості характеристики це слово несе зазвичай негативне значення, хоча іноді може використовуватися і протилежно, щоб описати щось дуже добре. Можна сказати, що це досить колоритне, яскраве, кричуще та суперечливе слово, як і сама війна. Але й цього недостатньо, щоб описати жахіття війни в Україні.
Без перебільшення можна сказати, що це слово — невід’ємна частина окопного сленгу сучасної російської армії. Сленгу, який, до речі, вже відмічався канадськими військами під час Першої світової війни як ледь чи не окрема мова, у якій жоден словник не може передбачити значення половини слів.12 Таким чином, вульгарність також виражається цілком природним і прийнятним способом на війні, як безпосередній і точний ретранслятор емоцій.
Здається, що крізь окопну призму гумору, повороти історії та тисяч броньованих машин, величезне бажання відтворити німецький бліцкриг та російський безлад зустрілися на полях битв України. Проте результатом, принаймні для першої половини війни, є справжній Blitzp*zdetz, який виходить за межі уяви і, безперечно, не має аналогів у сучасній військовій історії. Тут, принаймні, можна погодитися з путлерівцями.
Нарешті, варто ще раз згадати пояснення світу через призму інь і ян у давньокитайській філософії як співіснування протилежних полюсів (у сфері війни можна було б знайти відповідний приклад, наприклад, між німецьким Ordnung і російським безладдям). Те, що відбувається в Україні, підтверджує, що в історії існувало зло, а також добро, яке в якийсь момент рішуче протистоїть йому. Здається, у цьому світі є противага для всього і для кожного. Таким чином завершується ще одне (термінологічне) коло, де знайшли один одного «старий» німецький Бліцкриг і «малолітній» російський Бліцп*здец. Слава Україні!
Список літератури
[1] Traynor, I. 2014. Putin claims Russian forces ‘could conquer Ukraine capital in two weeks’, September 2, 2014, The Guardian. [Accessed]: https://www.theguardian.com/world/2014/sep/02/putin-russian-forces-could-conquer-ukraine-capital-kiev-fortnight [28.06.2022].
[2] von Schwichow, W. 1935. Die Ernarungswirtschaft als Wehrproblem, May 2, Deutsche Wehr, VIII(39), pp. 257-260.
[3] Braun, D. 1938. Der strategische Überfall, Militär-Wochenblatt, XVIII, pp. 1134-1136.
[4] Guderian, H. 1937. Achtung-Panzer! Die Entwicklung der Panzerwaffe, ihre Kampftaktik und ihre operativen Möglichkeiten. Stuttgart: Union Deutsche Überlagsgefellschaft.
[5] Gukeisen, T. B. 2005. The Operational Art of Blitzkrieg: Its Strengths and Weaknesses in Systems Perspective, School of Advanced Military Studies, United States Army Command and General Staff College, p. 2. [Accessed]: https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA435929.pdf [28.06.2022].
[6] [Anon.], 1939. „Blitzkrieger”. September 25, 1939, Time Magazine, XXXIV(13), p. 25.
[7] Cohen, E. A. & Gooch, J., 2003. Military Misfortunes: The Anatomy of Failures in War. New York: Anchor Books, p. 211.
[8] Citino, R. M. 2002. Quest for Decisive Victory: From Stalemate to Blitzkrieg in Europe, 1890-1940, Kansas: University Press of Kansas, p. 185, 256.
[9] Citino, R. M. 2017. Blitzkrieg to Desert Storm: The Evolution of Operational Warfare, Kansas: University Press of Kansas, p. 6, 302.
[10] Cranny-Evans, S. & Kaushal, S. 2022. The Intellectual Failures Behind Russia’s Bungled Invasion. April 1, 2022. RUSI. [Accessed]: https://rusi.org/explore-our-research/publications/commentary/intellectual-failures-behind-russias-bungled-invasion [28.06.2022].
[11] Mitzer, S., Kemal, J. O., Janovsky, D. & Janovsky, J. 2022. Attack on Europe: Documenting Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine, Oryx. [Accessed]: https://www.oryxspioenkop.com/2022/02/attack-on-europe-documenting-equipment.html [28.06.2022].
[12] [Anon.], 1917. Trench Terms. And their meanings, August 10, The Listening Post, 27, p. 10. [Accessed]: https://www.canadiana.ca/view/oocihm.8_06774_27/10 [28.06.2022].
