Дружба з азербайджанцями для мене була нормою, коли це ще не було мейнстримом:)
Нещодавно на фронті нас провідували наші азербайджанські друзі, привезли багато фруктових і овочевих смаколиків.
Звичайні азербайджанці з початку війни на боці були на боці українців.
Політичне керівництво країни стратегічного партнера (до речі водночас нашого і нашого відвічного ворога) до недавніх пір займала традиційну «східну степову політику» ситуативних матеріально вигідних угод.
Дружба з росією дозволила Азербайджану вирішити питання Карабаху та підзаробити на підсанкційних схемах.
Однак після зумисного збиття Азербайджанського лайнера Embraer E190 авиакомпанії AZAL 25 грудня 2024 року та демонстративного небажане визнати вину і компенсувати збитки відносини між Азербайджаном і росією істотно охололи.
Президент Алієв відмовився працювати статистом на параді Путіна 9 травня.
А росія, яка вважала що її пасивна позиція при поверненні Азербайджаном своїх законних окупованих територій Карабаху, є послугою з неоплаченим рахунком істотно роздратувалася на її думку викличною поведінкою свого боржника.
Відтак, у пошуках больових точок, росіяни вирішили надавити на азербайджанську діаспору, яка за офіційними даними складає понад 600 тисяч, а за підрахунками азербайджанської спільноти в РФ до двох мільйонів та займає серйозні позиції на ринку торгівлі овочами та фруктами.
Приводом для акцій застрашування стало поновлення розслідування кримінальних справ 20-річної давнини у Єкатеринбурзі.
Гучні нерозкриті вбивства, у яких звинувачують азербайджанських підприємців Сафарових. Під час затримання двох з чотирьох братів Сафарових була закатовано і жорстоко вбито ще двох побито і направлено у слідчий ізолятор.
У відповідь на ці дії жорстко прореагувало МЗС Азербайджану вимагаючи негайного покарання злочинців в погонах, відмінивши усі офіційні дипломатичні заходи з РФ та скасувавши усі російські культурні заходи на території країни.
Натомість на росії масово покотилася хвиля чорносотенної кампанії проти «азербайджанської мафії, яка безчинствує, грабує і наживається на довірливих росіянах».
В тому ж Єкатеринбурзі було демонстративно затримано голову громади Азербайджанців Уралу відомого і шанованого підприємця і громадського діяча Шашина Шихлінські.
А в Вороніжі власника найбільшого в регіону Алєксєєвського ринку Юсіфа Халілова.
Російські пропагандисти почали масово кричати про азербайджанську мафію та вимагають прирівняти слово «діаспора» до поняття «оргізованне злочине угруповання», належність до якого повинна розглядатися як обтяжуюча обставина.
Ба більше, російські медійні язики Кремля заявили, що оскільки йдеться про громадян Росії – то це виключно їхня внутрішня справа, а реакція влади Азербайджану є брутальною спробою втручання у внутрішні справи.
Відтак, у азербайджанців в росії є два варіанти: бути росіянами, щоправда росіянами другого сорту «інородцями» або членами етнічного організованого злочинного угруповання, належність до якого автоматично означає кримінальну відповідальність і тотальну обструкцію.
Взяти в заручники мільйони азербайджанців росії та показово стратити кількох щоб зробити позицію Азербайджану піддатливішою, стало поганим ходом у стилі гри в Чапаєва.
З нинішнім Азербайджаном так говорити не можна. Та й Путін у війні з Україною повністю втратив Південний Кавказ і будь-які карти в геополітичній грі.
Азербайджан відповів, показово жорстко заарештувавши російську агентурну резидентуру під прикриттям так званого Sputnik Азербайджан.
Затримано сім російських агентів, яким інкримінують шахрайство, незаконне підприємництво, відмивання коштів та торгівлю наркотиками. Двох заарештовано на чотири місяці. Серед них і керівника агенції Євгенія Бєлоусова.
При затриманні зі зловмисниками показово не церемонилися і російські агенти приїхали в суд з численними гематомами на пиках.
Це прямий сигнал Кремлю, що на будь-який їхній випад в бік азербайджанців – буде симетрична відповідь.
Разом з тим Азербайджан розсекретив і оприлюднив у ЗМІ протокол пояснювальної записки капітана ПВО, який дав вказівку відкрити вогонь по азербайджанському лайнеру за прямою і чіткою вказівкою Міноборони Росії.
Якщо увʼязати цю історію зі збиттям малізійського рейсу MH-17 у небі над Україною навесні 2014 року, Росію можуть чекати дуже неприємні наслідки і нова хвиля санкцій.
Росія в розпал імперського угару шукає будь-які методи натиснути на зухвалого колишнього васала, але реальних карт не має.
Економічно Азербайджан набагато менше залежний від Росії, ніж остання від нього.
Крики, що Росія обмежить чи навіть припинить імпорт азербайджанських овочів та фруктів, лише прискорить зріст цін на цей сегмент всередині самої рашки.
Головним торговим партнером Азербайджану давно є ЄС та Туреччина на відміну від росії, в яку йде заледве 4% азербайджанського експорту.
Натомість Азербайджан може перекрити сірі схеми постачання російських ресурсів та підсанкційних товарів, важливі логістичні шляхи і отримати солідарні дії Туреччини, яка є головним і вірним союзником Азербайджану.
Також будуть прикритті канали відмивання коштів російським бізнесом через тисячі відкритих у Азербайджані спільних чи винятково російських кампаній.
Росія в екстреному порядку шукає додаткові важелі впливу з мет дестабілізації ситуації в Азербайджані.
Тут йдеться і про наміри ускладнити грошові переводи азербайджанців з росіїї (йдеться про приблизно 1 млрд. Доларів, а це приблизно 7% бюджету країни).
І про вже сказане обмеження взаємної торгівлі (хоча тут точно більше програє РФ яка до цього мала позитивне торгівельне сальдо в розмірі приблизно 2 млрд. Доларів).
Чи спроби виключити порт Баку з транспортного коридора «Північ-Південь».
Ну й традиційно підривні політичні кампанії базовані на існуючих чи уявних міжнаціональних протиріччях. На кшалт «лезгинського питання» чи проблеми «талишів».
Загалом карт катма, а гєополітічєскоє вєлічіє розбилося об імпотенцію агресії проти України.
Наразі є можливість зробити весь південний Кавказ вільним від російського впливу.
Але є ще й більш стратегічні завдання. Звільнення від російського колоніалізму решти поневолених росією тюркських народів та унеможливлення в майбутньому відродження російського імперіалізму.
І тут варто згадати україно-азербайджанське стратегічне партнерство.
Наповнені якого реальним змістом дасть більший і довгостроковий ефект, ніж ситуативні заробітки з пихатим ненадійним партнером та ще й брутальним окупантом в минулому, що мріє відновити свої імперські амбіції.
