Протягом останніх двох днів політизація та спекуляції навколо «волинського питання» досягли свого піку. У Польщі до обговорення даної проблеми залучено людей, які є далекими від професіоналів і здатні лише погіршити проблему своїми політичними настроями. Голоси людей, які пропонують розважливі підходи та ведуть об’єктивні дискусії заглушені вереском тих, хто використовує цю трагедію для набуття політичних дивідентів шляхом радикалізації та фальсифікації, і, у своїй нетерпимості, а часом у відвертій люті наближається до тих, хто творив причини взаємної ворожості поляків та українців. Закликаємо усіх, хто слідкує за перебігом подій навкого Волинської трагедії зрозуміти, що примирення можливе!
Проте воно можливе за умови виконання і визнання обома сторонами певних положень і аксіом:
Аксіома 1.
І Україна, і Польща мають визнати, що нищення мирного населення проводилося з ОБОХ боків. Науковці повинні виявляти кількість жертв та співвідношення, хто почав, хто спровокував тощо, але ніхто не може заперечити, що напади були і з українського, і з польського боків.
Аксіома 2.
Слід засудити ті підрозділи та групи, які нападали на мирне населення, однак не можна засуджувати обидві армії (польську АК та українську УПА) ЗАГАЛОМ, так само, як і визвольні рухи в цілому.
Аксіома 3.
Обидві сторони повинні повністю відмовитися від політизації та радикалізації даного питання, використання односторонньої та шовіністичної риторики, фальсифікації даних, припинити спекуляції на дослідницькому рівні.
Аксіома 4.
Обидві сторони мають взяти на себе зобов’язання ніколи більше не творити взаємної ненависті.
Аксіома 5.
Обидві сторони повинні взяти на себе зобов’язання у ПОВНІЙ мірі вшанувати пам’ять загиблих, знову ж таки, не вдаючись до політичної реклами.
Перераховані положення разом із прийнятим уже обома сторонами (Кучма-Кваснєвський) твердженнями «простіть і будете прощені» можуть, якщо не привести до примирення, то принаймі, закласти його фундамент.
Нам би хотілося, щоб ці положення чи аксіоми стали точкою дотику для перемовин між високими державними чиновниками та вченими обох сторін, які бажають об’єктивного вирішення проблеми волинської трагедії і тіснішого зближення між народами-сусідами.
Ігор Федик, Заслужений вчитель України, науковий співробітник Центру досліджень визвольних змагань
