Йосиф Сірка
„Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня!”
(Єв. від Матея: 7)
Не знаю, чи новообраний президент України В.Зеленський знайомий з Євангелією від Матея, але кожний президент, будь-якої країни, повинен би керуватись мудрістю цього апостола й послідовника Христа. Актуальність вищенаведеної цитати важлива зокрема в Україні, де новообраний президент „успадковує” не тільки беззаконня, але й тих, які це беззаконня творили вже роками. У вищезгаданому розділі Євангелії, Матей застерігає: „Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а в середині – вовки хижі. Ви пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків – смокви? Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево – плоди погані. Не може добре дерево приносити поганих плодів, ані лихе дерево – плодів добрих. Всяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в вогонь кидають”.
Увесь історичний шлях розвитку Русі-України підтверджує слова Матея, На жаль, останні 28 років відновлювання української державности, є доказом того, що в Україні не те, що не „рубали” й „непалили” „лихих дерев”, але ще й „розсаджували плоди погані”. А політики „заспокоювали” народ словами: „маємо, що маємо”, мов би проти цього зайво боротись! А напрощувалося гасло: Будемо мати те, що побудуємо!
Прикриваючись гаслом „маємо, що маємо”, отак і „пішло, поїхало” з розвитком української демократії, яку колишні партійні номенклатурники та комсомольські „активісти” трактували демократію , мов абревіатуру – де можеш- кради! Отак вже 28-ий рік крадуть, гроші й вивозять з країни і купуть нерухомість та різноманітні коштовності та чужі паспорти в розвинених країнах.
Оліґархи запровадили в Україні не спосіб заробляти гроші працею, але спосіб через офшорні компанії виводи мільярди для себе, для своїх дітей та близьких родичів. Українських багатіїв не цікавить рівень соціального стану населення країни, з якої вони вивозять капітал, розвиток освіти, культури, промисловості держави, бо у кожного з них є не тільки по декілька паспортів, які дозволяють їздити по світі, але й по кілька місць постійної прописки. Хіба приклад Коломойського, Гонтарєвої, Фірташа та ін. не є зразком того, як українські оліґархи можуть жити „мов вдома” у Швейцарії, в Ізраїлі, Великобританії, Австрії, чи десь інде? А діти їхні вже давно набувають освіту в европейських та американських дорогих вузах, але не з метою працювати в Україні, бо ж і мову вивчають не українську, а англійську, іспанську, французьку, німецьку, щоб легше прижитися на Заході.
Новообраний президент України Володимир Зеленський ще не склав присягу, не зробив якогоїсь заяви щодо майбутнього розвитку політичного життя, а вже зазнав критики, а дехто з його оточення втрачає терпеливість в чеканні на владу. Для країни було б краще, коли б молоді політики розпочали новий шлях політичого розвитку в Україні – вільний від оліґархів, а для цього потрібно шукати спільників, які зацікавлені в розвитку держави, а не у закріпленні диктату оліґархів.
Тут доречно було б запропонувати ідею націоналізації (цілковито демократично – парламентом) майна оліґархів, яке було придбане відчуженням, крадіжкою,чи іншими методами, які не сумісні з законами та моральними вчинками. Не можна уникати питання: яким чином комуністи, чи комсомольці змогли здобути мільярди в країні, де не було ні одного банкіра, власника фабрики, чи іншого прибуткового мільйонного джерела? Якщо протягом майже 75 років всі були „рівними” – колгоспниками, робітниками та трудовою інтеліґенцією, то яким чином, мов з води, виросли оліґархи? Ніде у світі не відбулося такого швидкого процесу росту мільярдерів, який засвідчують українські оліґархи на фоні збіднілих мешканців сіл та міст України. Гадаю, що найпопулярнішою партією стала б в Україні саме така партія, яка б залучила до своєї програми націоналізацію задля порятунку українців перед ґеноцидом, яким загрожує українцям безбожна оліґархічна система.
Тому не беззаконня, яке досі оберігає оліґархів та менших крадіїв і маніпулянтів, а нова політична сила, яка здатна в Україні побудувати правову державу, де всі будуть рівні перед законом, через парламент і президента. П.Порошенко, залишаючи посаду президента, нагородив таких людей сумнівної моралі, якими є прокремлівський аґітатор В.Дума (російський громадянин, колись причетний до українських організацій в РФ) та скандальний забудовник (колишній реґіонал) І.Лисов, державними нагородами „За заслуги” І-ого ступеня. Цей вчинок Порошенка лише підтвердив „правильне” рішення отих 73% виборців, які голосували не за нього, але за зміни!
Розмови про нову партію, яка б здобула більшість у ВР України не звучать переконливо, бо організування такої партії, протягом кількох тижнів, приховує небезпеку, що до неї приєднаються люди, яким ідеться не так про реформи, зміну політичної системи, ліквідацію корупції, чи розвиток держави, але про нагоду дістатися до „корита”, з якого досі крали інші – в надії отримати також можливість красти. Зрештою, вибори, з існуючим виборчим законодавством, будуть повторенням старих помилок.
Здоровий глузд підказує новій адміністрації президента шукати шляхів „співіснування” з ВР України, щоб ухвалити зміни про вибочий закон, ухвалити закон щодо недоторканости депутатів, щодо незаконного збагачення та судової реформи, а передвиборчий час до ВР використати задля демонстрації дієздатности парламентсько-президентської системи. Новообраний президент матиме нагоду протягом 100 днів довести країні, що він налаштований на зміни не тільки в політичній системі, але й в політичній культурі, де мають перемагати факти, справедливість і закон, перед яким будуть усі рівні!
На жаль, ще діючий президент Порошенко не показує демократичну поведінку, яку продемонстрував Обама до новообраного президента США Трампа – він його запросив до Білого дому і познайомив з місцем майбутнього президента. В Україні вже майже місяць по виборах президента, а Порошенко не спішить ознайомити свого наслідника з майбутньою посадою, з місцем праці. Викликає подив і незрозуміле затягування з інавґурацією – що викликає враження, що в Україні панує беззаконня. Тому й не дивно, що новообраний президент Зеленський не має довіри ні до свого попередника, ні до „творців законів” і закликає словами євагелиста Матея: „Відійтіть від мене,ви, що чините беззаконня”! в надії, що зможе отримати законодавців, які не будуть поділятися на творенні беззаконня.
Торонто, 14.5.19 р.
