Загальні висновки:
Минулий тиждень відзначився стрімкою ескалацію збройних дій в Донецькій і Луганській області зі сторони російських терористів, що змусило українських силовиків піти у наступ і тримати ініціативу в своїх руках. На цьому тлі основні олігархи розв’язали між собою відкриту інформаційну війну, передуючу реальному перерозподілу власності, а уряд анонсує наймасштабнішу приватизацію і жорсткі правила економії енергії.
Без права на поразку:
Завезення під час «перемир’я» значної кількості бронетехніки, стрілецької зброї і набоїв та РСЗВ «Град» зі сторони Росії до найманців і терористів в Донецькій та Луганській області закономірно призвело до загострення військового протистояння. На цей раз, вочевидь отримавши професійних російських операторів для техніки, терористи почали завдавати відчутних втрат (в основному через мінометні, танкові та артобстріли) українським силовикам. Це примусило українських військових до наступу на позиції бойовиків для подальшої реалізації плану оточення осередків терористів. Наразі збройне протистояння відбувається на найвищому за весь останній період рівні.
Після втрати Слов’янську та Краматорську в Кремлі вирішили прямим збройним нападом прикрити власних бойовиків в Україні. Це, по суті, відкрита війна Росії проти України і пряме вторгнення. Як наслідок, артобстріл «Градами» українських військових під Зеленопіллям з масштабними втратами і руйнуваннями. Взагалі, Росія схоже провокує Україну до значних ударів у відповідь вже по атакуючим на російській територій, прагнучи використати цей привід для прямого вторгнення. Не виключено, що саме з цією метою щодня групи російських гелікоптерів заходить на декілька км вглиб української території і повертаються назад, після чого розпочинається прицільний артобстріл українських силовиків з російського боку.
Є підстави зазначити, що Путін піднімає ставки у битві за Україну і намагається змусити Порошенка йти на переговори з РФ та бойовиками із визнанням останніх стороною конфлікту. Паралельно це супроводжується диверсійною діяльністю в різних областях України (наприклад, вибухи банків в Одесі), а також запуском інформаційної кампанії на підрив довіри українського населення до центральної влади і начебто «дезертирства бійців з лав війська в зоні АТО». Не виключається масштабне введення російських військ в Донецьку та Луганську область з маркерами «миротворців» для порятунку ЛНР і ДНР від повного розгрому.
Оскільки є чітке усвідомлення цих процесів, буде і ефективна протидія. Водночас, не слід забувати про необхідність поглиблення координації та оперативності реагування всередині керівництва АТО, яке нині вже не має права на помилки.
Війна олігархів:
Початок обміну інформаційними ударами між групою Льовочкіна-Фірташа (фільм «Хамелеон», що вийшов на телеканалі «Інтер») та аналогічної відповіді від Ігоря Коломойського на телеканалі «1+1», розпочато активну фазу «війни олігархів», мета якої запуск масштабного перерозподілу власності в України. В цю війну втягнулись і журналісти близькі до різних олігархічних груп, зокрема, відомі блогери з «Української правди», що ставить під питання позицію окремих персоналій та інформаційних ресурсів, які з претензією на патріотизм, в розпал війни завдають потужних інформаційних ударів по тилам українського суспільства.
Потенційною першою жертвою «війни олігархів» стане Ахметов, який так і не знайшов у собі достатньо аргументів для переходу на бік Українського народу і держави у грі на стабілізацію Донбасу. Відтак, не дивним буде поступове зникнення цього персонажу як з української політики, так і загалом із економічного та інших вимірів.
Нова енергетика:
На тлі розпалу «третьої газової війни» Росії з Україною зростає імовірність повної газової блокади України зі сторони РФ в опалювальний сезон 2014-2015 років. Хоча представники уряду заявляють про необхідність купівлі 6-10 млрд. куб. м. газу в Росії цього року, спершу необхідно погасити борги за спожитий російський газ. За нього Москва виставляє ціну в понад 5 млрд. доларів, що є не підйомним для нинішньої української економіки.
На цьому тлі залишається досі незрозумілим, чому український уряд не подає до Міжнародного господарчого арбітражу позов проти Росії щодо недоотримання прибутку за користування своїм майном внаслідок анексії РФ українського Криму. В рамках цього позову Росія, в тому числі по енергетичним аспектам, повинна виплатити Україні десятки мільярдів доларів, що не лише закриють існуючі борги, а й змусять Москву шукати шляхів порозуміння із Києвом.
Нинішній план уряду передбачає вкрай жорстку економію газу підприємцями (до 30%) і підняття внутрішніх цін на енергоносії. Крім того, максимально заохочується переведення споживачів на інші енергоджерела. Враховуючи нинішню поведінку Росії, слід готуватися до найгіршого сценарію з повним обнулінням транзиту російського газу і зупинкою його експорту в Україну. Наразі часу для підготовки до зими без російського газу достатньо. Проте жорстку економію слід запроваджувати негайно.
Безперервна стурбованість:
ЄС остаточно став жертвою путінської політичної корупції. Висловлювання постійної «глибокої занепокоєності і стурбованості» діями Росії в Україні – яскраве тому свідчення. Наразі цілком очевидно, що ключові держави Євросоюзу, передусім, Німеччина, Франція та Італія, будуть до останнього виступати проти введення нових санкцій проти Росії. Російська корупція, яка роками підкупала європейських політиків, експертів, представників ЗМІ досягла свого і змогла заразити Європу смертельним вірусом путінської корупції. При цьому Європа стрімко крокує до обвального погіршення безпекової, політичної, економічної та військової сфер, тішачись коштам від майбутніх контрактів (газових знижок) з Росією.
Чи стаємо ми свідками політичного самогубства ЄС? Так. Що в даному випадку робити Україні? Захищатися до останнього без надії на допомогу зі сторони Європи, яка зрадила сама себе. Слід бути максимально відвертим в тому, що максимум на що сьогодні здатен ЄС – це Угода про асоціацію з Україною і послаблення візового режиму. Отже будемо виходи саме з цього – торгівля і зняття віз. Решту Україна зробить сама. Не заради Європи, а заради свого майбутнього.
Українське Інфрмбюро
