Мало хто у нас звернув увагу на публікацію у Chinese Journal of Rock Mechanics and Engineering – Китайському журналі механіки кам’яних порід та інженерії. Стаття вийшла на початку квітня.
Публікація за авторством провідного науковця Інженерного інституту Китайсьої армії Лі Джі, стверджує, що розрахунки його інституту говорять про те, що специфічна технологія фокусування тактичного ядерного вибуху дозволяє уражати бункери завглибшки до 2 кілометрів. Вірний розрахунок сейсмічних хвиль, який досягається технологією розрахунку гірських порід у районі нанесення ураження руйнує бункер за рахунок створення штучного землетрусу. Цією технологією начебто володіє Китай. Але мені здається, що не тільки Китай!
Звичайно, подібна публікація є зливом з метою попередження. Для США, але не тільки.
Як стверджують деякі мої візаві, уральський бункер Путіна має глибину до 1,5 кілометрів. І контрольований злив інформації Китаєм був сприйнятий у Кремлі як погроза на випадок ухвалення рішення про застосування Путіним ядерної зброї.
Меседж простий – у разі чого, ніякий бункер ніякого на врятує. Російська еліта, яка морально готова перетворити увесь світ на радіоактивний попіл, немає шансів вціліти.
Дехто вважає, що цей китайський злив, разом із попередженням від британців, про те, що Британія буде ухвалювати рішення про нанесення ядерного удару самостійно, без консультацій з партерами по НАТО – є глобальною стратегією стримування Путіна від натискання червоної кнопки.
Я особисто вважаю, що на тлі очікуваного повного розгрому, Путін морально готовий до застосування ЯЗ.
Фактично в нього залишається декілька варіантів дій. Путін може частково вирішити свої завдання шляхом створення так званої «ХНР» та анексії частини Херсонської, Донецької та Луганської областей, так щоби вони стали суб’єктами РФ та підпали під ядерну доктрину Росії. Це унеможливить нашу ефективну контратаку. Або спробувати піти на офіційне оголошення війни та мобілізацію, щоби спробувати нас дотиснути. Але дотиснути нас не вийде, так як вже за місяць ми будемо озброєні сучасною технікою країн-НАТО. А отже, питання застосування ЯЗ все одно стане актуальним до осені.
Мені здається, що Путіна женуть по вузькому коридору ухвалення рішень. Так, щоби за деякий час він був нездатний вести активні бойові дії, але при цьому стримуючи його від застосування ЯЗ. Демонтаж Росії продовжиться за цих умов шляхом економічної зброї та спонукання оточення Путіна до зміни режиму.
Ми в такому сценарії перетворюймось на озброєний кулак Заходу у новій умовно «холодній війні», яка буде перемежатися з горячими фазами.
Я можу, звичайно, помилятися. Бо прорахувати усі варіанти подій можуть тільки глобальні розвідки. Але мені здається, що цей аналіз + – має право на життя.