З кінця 2023 року хусити (офіційна назва «Ансаралла») – шиїтське воєнізоване формування, що фактично контролює більшу частину Ємену, розпочало масову атаку на цивільні кораблі в Червоному морі.
Обравши вузьку ділянку Червоного моря, хусити загрожують перебити важливий торгівельний шлях, яким проходить від 15 до 20% світових торгівельних потоків, близько третини світових контейнерних перевезень.
Чотири з п’яти найбільших світових судноплавних кампаній та декілька нафтових гігантів (приміром «British Petroleum») вже призупинили судноплавство через Червоне море, що спричинило різке зростання цін та перебої з постачанням. Використання обхідного шляху навколо Африки може призвести до глобального здорожчання перевезень та стимулювати інфляцію в світі.
Хоча прямою метою хуситів є спонукати припинити агресію Ізраїлю проти Гази та нанести економічних втрат його союзникам, ці дії вкладаються у стратегію Росії посилити глобальний хаос у світі, відкриваючи «фронти» проти Заходу скрізь, де це можливо.
Паралельно загострюється ситуація у Південно-Китайському морі, де після перемоги у Тайвані кандидата, прихильника незалежності від Китаю, представника «Демократично-прогресивної партії» Лай Цінде, останній прогнозовано нарощуватиме інструменти тиску на бунтівний острів.
Будь-який військовий конфлікт у Південно-Китайському морі загрожує світовою рецесією та глобальною економічною кризою, адже там проходить 40% світової торгівлі. Наразі Китай не ведеться на військову авантюру, адже це може принести і йому величезні економічні збитки і воєнно-політичні ризики.
Відтак Росія використовує своїх союзників – Іран та Північну Корею та їхніх проксі, на зразок єменських гуситів, щоб максимально дестабілізувати ситуацію у світі. Очевидно, у випадку з хуситами необхідне озброєння надає Іран. Але країна, яка протягом багатьох років перебуває під жорсткими економічними санкціями, Іран не здатен самостійно оплачувати цей бенкет, тому без допомоги Росії ні нарощування гонки озброєнь, ні активна підтримка власних проксі неможлива.
Після зміни політики щодо можливості постачання зброї та боєприпасів через союзників в Україну Південної Кореї та Японії, все агресивнішу політику веде КНДР, диктатор якої заявив про необхідність прискорення підготовки до війни. Восени минулого року КНДР в односторонньому порядку розірвала п’ятирічну угоду з Південною Кореєю про зниження військової напруженості, а на початку січня демонстративно здійснила обстріл буферної зони на кордоні з Південною Кореєю. У грудні Північна Корея запускала міжконтинентальні балістичні ракети великої дальності в бік Японського моря.
Звісно, і в цьому випадку без Росії, яка критично залежить від постачання північнокорейських боєприпасів і ракет, не обійшлося.
Росія і далі дестабілізує ситуацію в Африці, зокрема в Малі ті Нігері, ініціюючи заколоти та військові перевороти.
Штовхає Венесуелу до окупації частини Гаяни.
Намагається запалити важливий безпековий європейський регіон Балкани, через вплив на вибори у Сербії, спецоперації в Боснії та Косово.
Росія, яка стрімко рухається до соціально-економічного, інфраструктурного та технологічного колапсу і не має шансів на оздоровлення через довгострокові санкції, намагається підірвати економічну спроможність Заходу, залякати союзників України і перевантажити безпекову систему через відкриття максимально великої кількості фронтів.
Наразі усе це частково вдається через частковий обхід санкцій та накопичення коштів на війну та агресію проти світової безпеки.
І поки Росія намагається атакувати світ хуситами та Північною Кореєю, викидаючи на таємні операції шалені кошти, – соціальна інфраструктура в путінській диктатурі знаходиться на межі колапсу. А оскільки Путін у будь-якому випадку не збирається виділяти кошти на добробут росіян, відповідь світу має бути адекватною. На зразок того, як США та Британія відповіли єменським хуситам, нанісши масовані високоточні удари по воєнним об’єктам в Ємені в рамках операції «Охоронець добробуту». Принаймні кошти країни спонсора-тероризму мають бути заморожені і конфісковані на користь постраждалих від її агресії країн, передусім України. Схоже, що виключно військова поразка Росії може повернути стабільність і порядок у світі.
Юрій Сиротюк