Виступ посла Саманти Пауер, постійного представника США в Організації Об’єднаних Націй, на засіданні Ради безпеки ООН з приводу гуманітарної ситуації в Україні
Прес-реліз Місії США в ООН #177
8 серпня 2014 року
Текст виступу
Дякую.
Пане помічник Державного секретаря генерал Сімонович, дякую вам і вашій команді за грунтовне дослідження, що міститься у цьому звіті.
Це надзвичайно складний час для народу України. Нікого не можна виганяти з його дому, і ми прагнемо робити все можливе для надання допомоги переміщеним особам, незалежно від того, звідки вони втекли. Нікого не можна примушувати жити без доступу до найважливіших лікарських препаратів, нікому не можна надавати доступ до води тільки годину на день. Як ми не раз говорили протягом усього цього конфлікту і як ми підтверджуємо сьогодні, всі сторони повинні вжити всіх запобіжних заходів, щоб запобігти втратам серед мирного населення.
Гуманітарна ситуація потребує вирішення, але не тими, хто її спричинив. Ось чому ми вітаємо той факт, що український уряд створив гуманітарні коридори, критично важливі для того, щоб можна було потрапити в контрольовані сепаратистами райони і щоб цивільні особи могли звідти вийти. І Україна докладає скоординованих зусиль для вирішення складних потреб приблизно 117 000 людей, які опинилися внутрішньо переміщеними всередині країни. При цьому Україна ефективно працює з міжнародними гуманітарними організаціями з метою надання цієї допомоги.
Росія цього тижня запропонувала створення гуманітарних коридорів для сприяння населенню, яке постраждало. Але в Україні невідкладну гуманітарну допомогу мусять надавати міжнародні гуманітарні організації, які мають відповідні знання й досвід з її надавання. Її не повинна надавати Росія. І, враховуючи це, Україна дозволила міжнародним гуманітарним групам надавати допомогу по всій своїй території, і немає логічних причин, з яких Росія має прагнути її надавати. Тому будь-яке подальше одностороннє просування Росії на українську територію – в тому числі під виглядом гуманітарної допомоги – буде абсолютно неприйнятним і глибоко тривожним. І розглядатиметься як вторгнення в Україну.
Ми вітаємо сьогоднішню заяву Міжнародного комітету Червоного Хреста про те, що вони розглядають можливість того, що він надасть іще більшу допомогу конфліктним територіям. Що вони можуть зробити, як тільки опрацюють відповідні умови з українським урядом і, найважливіше, як тільки отримають гарантії безпеки від озброєних сепаратистів, – це надати захист, із чим поки що не допомогла Росія.
І якщо Росія хоче виділяти допомогу цим верствам населення, я певна, що мої колеги в Раді можуть ужити негайних заходів, щоб забезпечити її доставку неупередженими міжнародними організаціями допомоги, такими, як Міжнародний комітет Червоного Хреста, від імені Росії.
Минулого тижня росіяни знову запустили ідею відправлення російських, цитую, «миротворців» у східну Україну. «Російський миротворець» в Україні – це оксюморон: на кожному кроці під час цієї кризи росіяни саботували мир, а не підтримували його. І це викликає особливу тривогу з урахуванням наміру Росії анексувати Крим, заснованого на закликах нелегітимного, маріонеткового уряду до Росії ввести війська, щоб відновити «мир». Миротворці неупереджені – Росія ж досі повністю підтримує російських озброєних сепаратистів у цьому конфлікті.
Ми побачили «мир», що його російська окупація принесла у Крим звідтоді. Як було чітко сказано в останній доповіді ООН, свободу слова і зборів було жорстоко придушено, етнічні меншини систематично переслідувались, цивільних громадян безкарно викрадали, 350 із них досі вважаються зниклими безвісти. ООН також зазначила, що не було досягнуто ніякого прогресу щодо жодної з 17 попередніх рекомендацій, які вона зробила Росії у зв’язку з серйозними проблемами відносно прав людини в Криму.
Росія не раз звинувачувала членів цієї Ради в політизації гуманітарної ситуації. Але Росія перевертає це навпаки. Насправді це Росія намагається замаскувати політичну кризу – створену й експортовану Москвою – під гуманітарну. Величезні гуманітарні проблеми, які Росія засуджує у східній Україні й на які заплющує очі в Криму, є безпосереднім наслідком насильства, якому вона сприяє або яке підтримує.
Чому тисячі людей було переміщено? Дивіться, не більше, ніж через – цитую: «кричущі порушення прав людини» – кінець цитати – у контрольованих сепаратистами районах, як задокументовано у звіті ООН.
Чому цивільне населення не має доступу до основних послуг? Звіт ООН свідчить: через –цитую – «умисні удари озброєних груп по таких критичних комунальних мережах, як системи водопостачання, електропостачання й каналізаційні установки», – кінець цитати.
В останні тижні транскордонна військова допомога Росії незаконним сепаратистам насправді істотно зросла. Російські танки, бойові машини піхоти, реактивні системи залпового вогню і вантажівки з боєприпасами продовжують надходити до сепаратистів, тоді як нових бійців тренують на російській землі. І Росія продовжує вживати дій, спрямованих на ескалацію конфлікту, накопичує все більше і більше військ і військової техніки біля кордону, проводить цього тижня масштабні військові навчання та обстрілює через кордон суверенну українську територію.
Мабуть, найбільшим шоком стало те, що Росія пішла ва-банк у плані своєї підтримки заколотників і провокаційних дій після безпосередньої участі в жахливому масовому вбивстві внаслідок збиття літака рейсу MH-17 Малайзійських авіаліній.
У середу міжнародні слідчі були знову змушені призупинити роботу на місці падіння літака рейсу MH-17 через ризик бути захопленими в заручники незаконними збройними формуваннями і через загрозу, яка відчувалася у зв’язку із зростанням концентрації російських військ поблизу. Це сумно. Це ще один удар по гідності жертв і їхніх близьких, що вже витерпіли більше, ніж будь-яким сім’ям будь-коли доводилося витерпіти. Це –виклик резолюції, прийнятій цією Радою, і нашій спільній орієнтації на справедливу впевненість у тому, що цю резолюцію буде втілено в життя. І це суперечить нашим зусиллям, спрямованим на покарання тих, хто відповідає за скоєння цього огидного злочину.
На закінчення дозвольте мені прочитати уривок із заяви російського високопосадовця:
Цитую: «Населення в паніці, збільшується кількість біженців, які намагаються втекти, щоб урятувати своє життя… Настає гуманітарна катастрофа… Протягом минулого тижня Російська Федерація продовжує приймати біженців. Поза тим тисячі безневинних жителів залишаються в зоні конфлікту. Ці обставини диктують логіку кроків, до яких ми зараз вдаємось…” Кінець цитати.
Це заява російського високопосадовця на цій Раді безпеки про регіон, у якому підтримувані Росією сепаратисти сіяли насильство.
Єдине, що це було сказано цього самого дня – 8 серпня 2008 року – рівно шість років тому. І країною, про яку говорив російський високопосадовець, була не Україна, а Грузія. Роль Луганська й Донецька відігравала область Південна Осетія. Всі ми знаємо, що було далі.
Південна Осетія. Крим. Тепер – східна Україна. Подібні слова були провісниками військових дій. Ця Рада і вся міжнародна спільнота наголошує на тому, щоб задовольнити законні гуманітарні потреби і зробити це негайно, але при цьому ми повинні бути певними, що історія не повториться.
Дякую.
http://ukrainian.ukraine.usembassy.gov/uk/statements/sampower-ukraine-08082014.html
