З 15 по 17 березня 2024 року у Росії проходять президентські вибори. Для Володимира Путіна вони стали п’ятими, він перебуває при владі вже 25-й рік . Але тільки недавно питання про його легітимність стало серйозно обговорюватися і за межами Росії, пише ABN.
Наприкінці лютого Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій назвав Путіна та російську владу відповідальними за вбивство опозиційного політика Олексія Навального (резолюцію підтримали 506 осіб, дев’ять проголосували проти, ще 32 утрималися). На думку європейських депутатів, це дає підстави порушити питання про легітимність президента.
Про те, що президент, який «убив свого головного політичного опонента, не може бути легітимним за ухвалою», заявила і вдова Олексія Навального Юлія. Виступаючи на засіданні Ради ЄС з міжнародних справ 19 лютого, вона закликала європейських лідерів не визнавати результатів майбутніх президентських виборів Росії. З таким же проханням до Заходу звернувся політик Володимир Кара-Мурза, який відбуває 25-річний термін у омській виправній колонії № 7 суворого режиму.
«Зараз усі звертають увагу на легітимність Путіна, говорячи про наступні вибори. Але питання є і до результатів минулих», – вважає російський незалежний спостерігач за виборами Іван .
Він входив до групи фахівців , яка у 2022 році на прохання «Медузи» вивчила відеоархів із виборів до Держдуми 2021 року. За допомогою програми на базі нейронних мереж «Ревізор» експерти дійшли висновку, що на тих виборах могли вкинути до 17 мільйонів голосів (загалом, за даними ЦВК, тоді проголосували 56,5 мільйона осіб).
Згідно з офіційними підрахунками Центрвиборчкому, на виборах 18 березня 2018 року Володимир Путін отримав безпрецедентний результат — за президента проголосували більше половини росіян, які теоретично могли прийти на вибори: 76,69%, або понад 56,4 мільйона осіб. І хоча явка до рекордної тоді трохи недотягнула і склала близько 67,5% («Медуза» докладно розповідала , як влада боролася за її підвищення), такої підтримки ні сам Путін, ні інші кандидати в президенти раніше ніколи не отримували .
Голова ЦВК Елла Памфілова тоді стверджувала , що хоча на виборах були «шорсткості та недоліки», серйозних порушень не було (результати голосування скасували всього на 16 виборчих дільницях). У той же час на сайт «Карта порушень на виборах», який збирає та публікує інформацію про можливі порушення, у березні надійшло понад 3,2 тисячі повідомлень. «Це лише вершина айсберга, — каже „Медузі“ спостерігач за виборами, — бо лише мала частина спостерігачів вирішує подати скаргу. І ще менша – опублікувати інформацію про порушення на „Карті“».
Про фальсифікації під час виборів 2018 року говорили й інші незалежні експерти. За підрахунками математика Дмитра Кобака та фізика Максима Пшенникова (при вивченні розподілу голосів вони спиралися на математичні моделі), за Путіна могли вкинути близько шести мільйонів голосів, або майже 10% від загальної кількості голосів, нібито відданих за нього. Фізик Сергій Шпількін, який постійно аналізує голосування в Росії, оцінив можливі фальсифікації у 8,6 мільйона голосів.
Втім, незважаючи на масові фальсифікації, немає даних про те, що хтось із незалежних експертів вивчав питання про формальну законність перебування Путіна на своїй посаді. Тому 2024 року група спостерігачів, розповідає Іван, вирішила «по-новому поглянути на старі дані». А саме проаналізувати порушення на виборчих дільницях у контексті визнання президентських виборів – 2018 року недійсними.
Що показав аналіз відео?
Згідно з Федеральним законом «Про вибори Президента» (а саме підп. 2 п. 5 ст. 76 ), ЦВК оголошує президентські вибори недійсними, «якщо підсумки голосування визнані недійсними на частині виборчих дільниць, списки виборців на яких на момент закінчення голосування в сукупності включають у собі не менше ніж одну четверту частину від загальної кількості виборців, включених до списків виборців на момент закінчення голосування».
Іншими словами, якщо є підстави визнати недійсними підсумки голосування на дільницях, де зареєстровано понад 25% усіх виборців, то згідно із законом результати виборів у країні потрібно анулювати.
«Уявимо, що є одна велика дільниця, на яку припадає 25% усіх виборців, та інші менші дільниці, — пропонує спостерігач за виборами Іван. — Навіть якщо фальсифікації будуть лише на цій одній великій дільниці, „хвороба” вразить чверть від усієї кількості виборців, а отже, підсумки виборів треба скасувати». Обсяг фальсифікацій у цьому випадку, зазначає експерт, не має значення: «Можуть вкинути 10 голосів, а можуть — 10 тисяч. Це однаково незаконно».
Щоб вирахувати відсоток виборців, зареєстрованих на дільницях із значними порушеннями, група спостерігачів звернулася до відеоархіву з цього голосування (його їм передали волонтери). Він містить записи з 16494 камер на 8282 ДВК із 58 регіонів Росії.
«Записали не всі ділянки [які вели трансляцію], бо вже у 2018 році було важче отримати відео», — каже Іван. За його словами, із відчутними перешкодами з боку влади стикається кожен , хто намагається стежити за чесністю виборів у Росії.
Чому отримати записи трансляції з дільниць стало складніше?
Для роботи «Ревізору» потрібен гарний огляд із камери, встановленої на ділянці, пояснює Іван. Про те, що до зони видимості хоча б однієї з камер відеоспостереження мають потрапляти «всі об’єкти» щодо процедури голосування (наприклад, саме приміщення, місця видачі бюлетенів та скриньки для голосування), йдеться і в постанові ЦВК. Але насправді цієї вимоги на президентських виборах 2018 року не дотримувалося, каже співрозмовник «Медузи»: на частині записів, отриманих волонтерами, не видно навіть урн для голосування.
З 1748 записів «Ревізор» зміг проаналізувати лише частину. Ще частину відео, відібраного з архіву випадковим методом, вивчили волонтери. У деяких випадках люди переглядали записи, які вже перевірив «штучний інтелект», щоб зменшити ймовірність помилки під час підрахунку.
Група спостерігачів обрала для дослідження лише ті регіони, де вдалося перевірити щонайменше десять ділянок. «Грубо кажучи, якщо в регіоні записали лише одну ділянку, робити нею висновок не можна, — пояснює Іван. — Тому ми взяли ті регіони, де було достатньо матеріалу».
Дослідження показало: серед 1748 записів на933містяться свідоцтва значнихфальсифікацій.
На дільниці зі значними порушеннями, стверджують спостерігачі, доводиться 55%від числа зареєстрованих виборців на всіх перевіренихділянках(Тобто на 1748 ДВК). Це число перевищує обумовлену в законі «Про вибори Президента» норму 25% для визнання виборів недійсними.
У такому підході до оцінки голосування, визнають незалежні спостерігачі, є суттєві вади. За даними ЦВК, у списку виборців на президентських виборах 2018 було близько 109 мільйонів осіб. У голосуванні взяли участь лише 67,5% із них — лише близько 73,6 мільйона. Відповідно, для визнання виборів нелегітимними порушення мали торкнутися дільниць, на яких зареєстровано близько 27,25 мільйона виборців. На дільницях, де за підрахунком спостерігачів були значні фальсифікації, зареєстровано трохи більше 1,7 мільйона осіб. Відео, які дозволяють зробити висновок про порушення по всій Росії, спостерігачі не мають.
“Формально шахраї легко можуть відбитися, сказавши, що на тих ділянках, які ми не перевірили, все було чесно”, – каже спостерігач Іван. Водночас, додає він, проаналізовані експертами відео свідчать, що фальсифікації поширилися на всі регіони. «Немає такого, що 25% „пошкоджень“ ми [за допомогою „Ревізора“] вибрали лише за рахунок Чечні та Татарстану, а решта регіонів чисті, — каже Іван. — Фальсифікації поширені і ми показуємо широту поширення цієї проблеми».
А що каже про легітимність Путіна статистика?
Для перевірки гіпотези про те, що вибори президента Росії у 2018 році згідно із законом не могли бути визнані дійсними, група спостерігачів також звернулася до статистики. Зокрема — до розрахунків електорального аналітика Сергія Шпількіна, який припустив , що на тих виборах Путіну могли «додати» 8,6 мільйона голосів (восени 2022 року силовики прийшли з обшуками до Шпількіна та активістів «Голосу»; на той момент електор Росію).
Метод Кіслінга — Шпількіна допомагає бачити «чисті вкидання» та ґрунтується на спостереженні за тим, як корелюють явка на дільницю та голоси за кожного з кандидатів. На графіку видно, що за низької явки голоси за всіх кандидатів співвідносяться між собою — лінії повторюють одна одну з точністю до масштабу. А за значення явки більше 68% крива з голосами за Путіна сильно відхиляється вгору, що свідчить про можливі фальсифікації.
На точковій діаграмі також показані результати всіх кандидатів на президентських виборах 2018 року, але у вигляді точок, які утворюють кластери (їх ще називають хмарами). Вибори без порушень виглядають як рівні «хмари», щільні всередині та загасаючі по краях. Однак на діаграмі виборів 2018 року від «хмари» голосів за Путіна відходить так званий «хвіст комети», спрямований нагору (а «хвіст» голосів за інших кандидатів йде вниз).
“Хвіст утворюється в результаті додавання голосів потрібному кандидату, що одночасно веде і до підвищення явки”, – пише Сергій Шпількін.
Зовсім інакше виглядають діаграми в регіонах, де, за розрахунками Шпількіна, порушень практично не було (тобто аномальні голоси не перевищують 2%). Серед них Москва і Санкт-Петербург , республіки Карелія та Комі, Володимирська, Костромська, Мурманська, Свердловська, Сахалінська, Томська та Ярославська області, а також Хабаровський край.
Взявши діаграми цими регіонами за орієнтир, пояснює незалежний спостерігач за виборами Іван, можна визначити кордон «хмари» без фальсифікацій. «Кількість аномальних голосів у цих регіонах не перевищує 2%, — каже співрозмовник „Медузи“. — Тому, якщо ми візьмемо за якусь допустиму похибку 2% і побудуємо еліпс, який охоплює кластер із 98% тих, хто голосував, ми можемо зробити висновок, що все, що знаходиться за межами фігури, з точністю до похибки, сфальсифіковано».
Таку ж зону, продовжує експерт з виборів, можна відзначити на діаграмі з даними по всій Росії, складеною за методом Шпількіна. «За чесного голосування по всій країні похибка також була б 2%, — пояснює Іван. – Однак за межами еліпса ми бачимо понад 30,6% виборців ».
Це означає, резюмує спостерігач, що на виборах президента у 2018 році значні порушення були на дільницях, де зареєстрованіпонад чверть від усіх виборців.
З погляду закону Володимир Путін нелегітимний з 2018 року., каже Іван.
Він наголошує, що цей підхід дає занижену оцінку. Ґрунтуючись на статистиці, неможливо виявити дільниці з відносно невеликими порушеннями, тобто недостатніми для того, щоб на діаграмі точка виборчої дільниці залишила «чесний» еліпс.
Серед таких дільниць, наприклад, ДВК №378 у Грозному (Чеченська Республіка), де на виборах 2018 року офіційна явка склала 1077 виборців, каже співрозмовник. У той же час по відео з цієї ділянки «Ревізор» зміг визначити лише 833 голосуючих, а волонтер, який вивчив запис, — 896.
Ще один приклад – виборча дільниця No 197 в Уфі (Республіка Башкортостан), де, за підрахунками відеоспостереження, вкинули 300 голосів. У кластері опинилися і дві ділянки у містах Кемеровської області, на яких були фальсифікації, – No 831 у Прокоп’євську та No 1413 у Таштаголі. На першому, за даними відеоспостерігачів, фальсифікували майже 200 голосів (за офіційної явки 65% Путін отримав тут 73%). На другому, де явка та голоси за Путіна склали по 68%, комісія підвищила кількість тих, хто проголосував «всього» на 29 осіб.
Іван зазначає, що російська влада жодного разу не спробувала «навіть якось виправдатися» у зв’язку з цими порушеннями. «Вони могли б викласти все відео та дати можливість перевірити кожну виборчу дільницю. Але вони цього не роблять, – каже співрозмовник „Медузи“. — Коли держава протидіє, незалежним спостерігачам важко робити цю роботу за державу».
Насправді, переконаний Іван, порушень на різних виборах у Росії десятки тисяч. Але через різні перешкоди, з якими стикаються незалежні спостерігачі, вони мають лише невеликий обсяг даних. «Однак, спираючись на різні методи (відео з дільниць, статистика, дані спостерігачів), які підтверджують один одного, — вважає Іван, — ми бачимо, що масштаби порушень катастрофічні, а президент нелегітимний».
