Праву на протест в Росії загрожує зникнення, в той час як тиск на критиків уряду та інакомислячих в останні місяці посилився, повідомляє Amnesty International в новому звіті, опублікованому сьогодні.
Доповідь “Право, а не злочин: порушення права на свободу зібрань в Росії” аналізує законодавчі і політичні зміни, введені з моменту інавгурації Президента Володимира Путіна на третій термін у 2012 році. Мова йде про те, що російський парламент приймає законодавчі нововведення, які передбачають кримінальне переслідування організаторів протестних акцій, які повторно порушують жорсткі обмежувальні положення про проведення публічних заходів.
“Жорстка реакція влади на численні демонстрації в Москві в лютому і березні показала, наскільки важко і небезпечно стало сьогодні організовувати акції протесту і брати участь в них. Право на свободу зібрань поступово обмежувалося в Росії вже давно, але тепер є небезпека повністю його втратити”, – заявив Денис Кривошеєв, заступник директора регіональної програми Amnesty International по Європі та Центральній Азії.
Жорсткі заходи драконівського законодавства вимагають:
- Отримання дозволу на будь-які публічні заходи, за винятком тих, що проводяться на спеціально виділених віддалених територіях. Недотримання вимоги призводить до високих штрафів для організаторів та учасників. У разі звинувачень у непокорі законним вимогам поліції передбачений адміністративний арешт строком до 15 діб.
- Заходи, організовані представниками меншин, інакодумцями та опозиціонерами, майже завжди забороняють влаштовувати там, де їх хотіли провести організатори.
- Тільки на проведення одиночних пікетів не потрібно попереднього дозволу, але навіть їх в останні місяці довільно притискають.
- Спонтанні зібрання автоматично розцінюються як незаконні і розганяються . Для їх мирних учасників висока ймовірність довільного затримання з перспективою штрафу або короткострокового адміністративного арешту.
У доповіді задокументовані приклади довільних заборон протестних заходів, насильницьких розгонів і довільних арештів демонстрантів, а також говориться про нездатність судів забезпечити право на свободу зібрань.
Після тимчасового спаду протестної активності, який відбувся після придушення протестів на Болотній площі в травні 2012 року, Amnesty International зафіксувала в Москві десять акцій протесту в лютому і березні цього року. Щонайменше сім з них були розігнані поліцією, більше тисячі мирних протестувальників були затримані. У результаті судових розглядів, що пройшли з порушеннями, сотні людей були зобов’язані виплатити високі штрафи, а більше десятка громадян були засуджені до різних термінів адміністративного арешту.
Нові закони, прийняті в 2012 році, також використовувалися для припинення спонтанних зібрань та недопущення антиурядових протестів у людних місцях.
У деяких випадках “контр-демонстрантам” було дозволено залякувати і навіть фізично атакувати протестуючих до того, як починався розгін вуличної акції. Силовики залишалися практично повністю безкарними навіть у разі неодноразового застосування ними надмірної сили.
Протягом 2013 року і на початку 2014 всі акції протесту, які планувалися активістами Amnesty International для проведення в людних місцях у центрі Москви, були заборонені владою. В якості альтернативних місць для проведення заходів пропонувалися місця у віддалених безлюдних скверах.
Водночас проурядові демонстрації часто дозволяють проводити там, де заборонили акції інакомислячих; найчастіше проурядові акції проводяться навіть у місцях, офіційно закритих для таких заходів.
Незалежна група провела дослідження інтенсивності потоку пішоходів у різних місцях. У тих місцях, де Amnesty International і інші протестувальники хотіли проводити свої акції цей показник склав від 788 до 5374 пішоходів на годину. У той же час в місцях, запропонованих владою в якості альтернативи для проведення протестних акцій, число пішоходів у годину не перевищило цифру 34.
Російські суди раз за разом опинялися нездатними забезпечити дотримання права на свободу зібрань. Рішення про заборону акцій протесту визнаються незаконними вкрай рідко, і як правило, такі рішення не приймаються вчасно. В результаті акції все одно не можуть відбутися через те, що рішення приймаюся з запізненням.
Обмежені процесуальні гарантії при провадженні у справах про адміністративні правопорушення і відмова багатьох суддів ґрунтовно вивчати аргументи звинувачення привели в результаті до того, що сотні людей були засуджені до штрафів, а деякі – до адміністративних арештів в результаті несправедливого судочинства .
“Стає все більш очевидним, що російська влада прагне до досягнення повного контролю над будь-яким громадським простором – і до контролю над думками, які там можуть висловлюватися і обговорюватися. Нам також стає все більш очевидно, що російські суди не в змозі або не хочуть цьому протистояти ” , – заявив Денис Кривошеєв.
“Із забороною публічних протестів, примусом до закриття критично налаштованих НУО і придушенням незалежних засобів масової інформації, домівки громадян залишаються тієї єдиною територією, на якій ще можливий прояв інакомислення. Це викликає тривогу щодо майбутнього, і нагадує не таке й віддалене минуле країни”.
