5 грудня 2013 року в Києві відбулась прес-конференція на тему “Підсумки діяльності банківської галузі за 10 місяців. Вплив нинішньої політичної ситуації на фінансово-банківський сектор”. Спікерами заходу були президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко і народний депутат, заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Степан Кубів.
Зокрема, під час прес-конференції президент АУБ Олександр Сугоняко наголосив, що для того, щоб адекватно оцінити діяльність банківської галузі за 10 місяців, потрібно в основних рисах оцінити стан економічного середовища, в якому вона працює.
Тут головними індикаторами є:
1) ВВП протягом вже п‘яти кварталів падає. За рік, за нашими підрахунками, ВВП впаде не менше, як на 0,4%.
2) Протягом сімнадцяти місяців падає промисловість. І за 10 міс. п.р. в порівнянні з аналогічним періодом минулого року падіння склало 5,2%, в тому числі металургія -5,9%, машинобудування -13,6%, хімічна промисловість-19,4%, харчова -5,7%. Падіння індексу будівельної продукції склало -16,3%. Зростання показало сільське господарство (9.5%), подякуємо природі, і роздрібний товарооборот (109,5%), подякуємо уряду за поставки імпорту, придушення ним нацвиробника і життя в борг. Зростання зарплат і соцвиплат при падінні економіки і нарощенні держборгу ( його приріст з початку року – 4,4 млрд.$).
3) Очікуване недовиконання дохідної частини держбюджету складає більше 30 млрд.грн., при запланованому дефіциті – 50 млрд.грн. Такі перспективи на дефіцит бюджету.
4) Стан платіжного балансу країни. Для країни, яка має від’ємну і міжнародну інвестиційну позицію з мінусом і негативне сальдо поточного рахунку платіжного балансу, тримати стабільним курс означає потрапляти у все більшу і більшу боргову залежність. Щоб перекрити це негативне сальдо потрібні прямі інвестиції в країну, а вони зменшилися на майже 3млрд.$ в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, що говорить про двократне погіршення інвестиційного клімату в нашій економіці за цей період. При 12,3 млрд.$ негативному сальдо поточного рахунку 2,4 млрд.$ прямих іноземних інвестицій його не перекривають. Перекривають борги і так званий «інший капітал», де значна частина – товарні кредити.
Сугоняко переконаний, що, не дивлячись на такі показники економіки, банківська галузь жива. Її функціонування в поточному році здійснювалось в більш сприятливих монетарних умовах: грошова база збільшилась за 10 місяців на 42,5 млрд.грн. (17,3%), грошова маса – на 143,6 млрд.грн. (19,7%), що є свідченням пом’якшення грошово-кредитної політики НБУ і її часткову переорієнтацію в бік стимулюючої.
Відповідно помітно покращилась ситуація з внутрішньою (гривневою) ліквідністю (залишки коштів банків на рахунках в НБУ збільшились на 6,2 млрд.грн., або 18,5%, суттєво знизились ставки на міжбанківському кредитному ринку).
Разом з тим, суттєво зросло від’ємне значення показника «Чисті зовнішні активи» по системі комерційних банків (із -45,5 млрд.грн. на кінець 2010 р. до -62,5 млрд.грн. на кінець жовтня 2013 р.), що в певній мірі віддзеркалює посилення негативних тенденцій із станом поточного рахунку платіжного балансу. При цьому переказні депозити вітчизняних банків в іноземних банках (фактично – коррахунки) зменшились на 17,8 млрд.грн. (21,5%).
Депозити резидентів в українських банках зросли за 10 місяців на 75,4 млрд.грн. (13,2%), в тому числі депозити домогосподарств на 65,7 млрд.грн. (17,8%).
Кредитний портфель (без міжбанку і нерезидентів) зріс спочатку року на 57,2 млрд. грн. (7%), в тому числі кредити нефінасовим корпораціям – на 49,9 млрд.грн. (8,2%), домогосподарствам – на 6,6 млрд.грн. (3,5%). В домогосподарствах відбулося збільшення заборгованості в сегменті споживчого кредитування на 11,3 млрд.грн. (9,1%) при одночасному падінні на 5,2 млрд. грн. (8,9%) кредитів на придбання і будівництво нерухомості (житла).
Що стосується кредитування не фінансових корпорацій, слід відзначити збереження і навіть посилення домінуючого положення торгівлі на фоні решти секторів економіки: тут приріст кредитів склав 24,3 млрд.грн. (11%) з 49,9 млрд. (8,2%) в цілому по не фінансових корпораціях, що не радує нас. (Для порівняння: приріст кредитування всіх галузей переробної промисловості склав 7,8 млрд.грн. (6,2%)).
Урядові облігації в портфелі комерційних банків зросли за 10 місяців майже на 23 млрд. грн. (37,5%), а в портфелі НБУ – на 39,8 млрд.грн. (39,8%).
На думку президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняко, наведені цифри свідчать, що пріоритетним напрямком використання залучених банками ресурсів, на жаль, залишається кредитування сфери торгівлі, Уряду, споживчих потреб населення. Виробничі галузі адекватної кредитної підтримки не одержують. Це суровий висновок.
Доходи банків в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на 11,3 млрд.грн. (9,1%), а витрати – на 13 млрд.грн. (10,8%), внаслідок чого прибуток знизився на 1,7 млрд.грн. (45%). В складі витрат відрахування на формування резервів майже не змінились (20,3 млрд.грн. проти 21 млрд.грн.), що вказує на неподолання проблем із якістю кредитного портфелю.
Щодо впливу політичної активності громадян на банківську галузь і курс гривні.
Упродовж вже майже двох тижнів мільйони українців живуть громадськими протестами. Але всі розуміють, що фінансово-банківський сектор є надзвичайно важливим для кожного громадянина, і його не варто випускати з поля зору.
На думку заступника Голови парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Степана Кубіва, громадські протести, які охопили країну останні два тижні, не повинні відбитися на якості роботи банківської системи й на курсі національної валюти. Нацбанк має достатньо важелів, щоб забезпечити стабільну роботу банківського сектору й не допустити значних коливань курсу гривні.
– Прямого і негайного впливу політичних процесів на економіку, платіжний баланс і банки немає. Економіка, банки, платіжний баланс, як були в стані перманентного «покращення» з 2011 року так і залишаються, – сказав парламентар.
Народний депутат Кубів переконаний, що політична дестабілізація діє на психологію людей, породжує в окремих з них негативні очікування, жене їх до банкоматів, обмінних кас, в банки, посилюючи попит на готівку і валюту. Природно, що банки зразу не були готові до непланового зростання попиту. Зараз вони мають можливість зняти проблему. Велика роль у ліквідації зростання попиту на валюту і готівку належить НБУ. При правильних рішеннях, з урахуванням досвіду попередніх років, ця проблема може бути ним знята. У НБУ є інструменти і механізми, які можуть вирішити і проблему ліквідності банку, якщо вона виникне, і проблему наявності готівкової валюти.
Також, Степан Кубів зазначив, що нещодавня заява п. Азарова про те, що мітингувальники своїм невиходом на роботу підривають курс гривні, а також погрози західним областям, які оголосили загальнонаціональний страйк, можуть викликати лише посмішку. З вересня 2011 року уряд постійно нарощував негативне сальдо поточного рахунку платіжного балансу, девальваційний потенціал гривні, а винні мітингувальники. Керівнику уряду слід пам’ятати про те, що такі заяви можуть сколихнути ринки, за наслідки чого йому доведеться нести відповідальність.
Прес-служба Асоціації українських банків
