Останнім часом Росія активізувала перекидання до підконтрольних терористам районів Донецької та Луганської областей України військової техніки, в тому числі важкої, та особового складу збройних сил РФ. Цьому є беззаперечні докази, які підтверджуються і нашими міжнародними партнерами в США, ЄС, НАТО та інших державах. Крім того, Росія продовжує зосередження військових підрозділів поблизу кордону з Україною, фіксується активізація повітряної розвідки позицій українських військових.
Йдеться про продовження військової агресії щодо України і фактичну підготовку окупації суверенної території нашої держави.
Незважаючи на те, що факт російської військової агресії на Донбасі вже не ставиться під сумнів практично ніким у світі, офіційні представники Росії продовжують заперечувати наявність підрозділів своїх збройних сил на Донбасі. Заперечення очевидних фактів вже стало звичною для Росії практикою, «візитною карткою» гібридної війни, яку вона розв’язала проти України. Керівництво цієї країни так досі і не пояснило ні світові, ні своїм громадянам, чому воно спочатку спростовувало участь російських військових в процесі анексії Криму, а потім спокійно визнало, що свідомо вводило в оману все світове співтовариство.
Фактів того, що на Донбасі присутні регулярні російські військові частини більш, ніж достатньо – як у наших спецслужб, такі і в спецслужб наших партнерів. Та й мережа переповнена відео-, фото- та іншими свідченнями, в тому числі зізнаннями самих російських військових. Те, що Росія прибирає з техніки і своїх військових розпізнавальні знаки, не повинно нікого вводити в оману. Це, знову ж таки, ознака вигаданої Росією «гібридної війни», яка дозволяє їй цинічно заявляти про «відсутність доказів».
Яких ще доказів потребує Росія? Тих, які будуть завірені печаткою Генштабу РФ чи підписом російського президента?
Приховування фактів своєї агресії жодним чином не допоможе Росії уникнути відповідальності за свої дії. Міжнародні відносини – це не суд, де потрібні докази з печатками. Кожна держава у своїх оцінках виходить з фактів, які є достатніми, щоб зробити ті чи інші висновки.
А факти на сьогодні є такими, що на території окремих районів Донецької та Луганської областей, контрольованих терористами, перебувають сотні одиниць сучасної військової техніки, багато з якої ніколи не було на озброєнні української армії. Це і танки, і БТР, і ракетні системи, і гармати, які можна чітко бачити на відео, що є сьогодні в загальному доступі. За інформацією Міністерства оборони України, кількість техніки, яка була захоплена терористами в підрозділів Збройних сил України, обраховується одиницями, але ніяк не сотнями. У зв’зку з цим постає логічне запитання російській стороні – звідки в терористів така новітня і в такій кількості військова техніка? Чи може вони знову придбали її у воєнторзі?
Жодних інших шляхів потрапляння її на територію України, окрім як через неконтрольовані нашими прикордонниками ділянки українсько-російського кордону, немає.
Ми знову бачимо на Донбасі т.зв. «зелених чоловічків», а простіше кажучи російських військовослужбовців, з яких тимчасово знято знаки ідентифікації, проте форма і поведінка яких один до одного нагадує тих, хто нібито «не втручався» в березневі події у Криму.
Вимагаючи з одного боку доказів, а з іншого – уникаючи серйозної дискусії щодо наявних сотень свідчень, Росія демонструє відверту зневагу до всього міжнародного співтовариства.
Насправді ж будь-яка відповідальна і впевнена у своїй правоті держава на місці Росії вжила б у цій ситуації максимум зусиль для того, щоб захистити свою репутацію. Для цього вона б ініціативно, а не чекаючи тиску міжнародної спільноти, запросила б всіх можливих міжнародних та українських спостерігачів на всі без винятку, а не лише на один, пункти пропуску на кордоні, одразу ж дозволила б всі можливі засоби технічного моніторингу кордону з тим, що довести безпідставність звинувачень проти неї.
Однак Росія, на жаль, діє з точністю до навпаки – всіма можливими засобами блокує розширення міжнародного моніторингу українсько-російського кордону, в тому числі з боку ОБСЄ.
І при цьому російська сторона не бажає зрозуміти, що сьогодні вже потрібні не докази військової присутності Росії на Донбасі, а докази з боку Росії про її непричетність до цих дій. В такому разі Україна і світ очікували б від Росії правдоподібних пояснень того, яким чином відбувається озброєння терористів зброєю і технікою в таких обсягах, які дозволяють їм вести повномасштабну війну.
Очевидно, Росії не йдеться про захист своєї репутації. Російське керівництво сьогодні переслідує інші цілі, які, переконаний, докорінно розходяться з інтересами російського народу, що продовжує платити високу ціну за примхи Кремля. Якими саме є ці цілі, достеменно не відомо нікому. Деякі російські політики, зокрема, лідер партії «Справедливая Россия» Сергей Миронов вже відкрито говорить про необхідність створення т.зв. «коридору» до Криму. Дехто в цій країні розраховує на створення на Донбасі другого «Придністров’я». З цією метою Росією всіляко заохочувалося проведення т.зв. «виборів» 2 листопада, організовувалися і оплачувалися групи псевдоспостерігачів. І хоча Москва не наважилася офіційно визнати цей фарс, вона продовжує займатися словесною еквілібристикою у стилі «ми не визнаємо, а поважаємо».
Тому ні в кого не повинно залишатися сумнівів у тому, що будь-яка агресія не залишиться без відповіді – як з боку України, так і з боку міжнародної спільноти.
* * *
Сьогодні Міністерству закордонних справ Росії було надіслано чергову ноту, в якій висловлено рішучий протест у зв’язку з триваючими актами агресії Російської Федерації проти України, наданням підтримки терористичним угрупованням «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка», продовженням дій, спрямованих на подальшу ескалацію ситуації в Україні, а також нарощуванням угруповань збройних сил Російської Федерації поблизу державного кордону України.
У ноті зазначено конкретні факти, зокрема, щодо:
– продовження дій регулярних підрозділів російських збройних сил спільно з незаконними збройними формуваннями на території Донецької та Луганської областей, зокрема: артилерійсько-мінометні обстріли позицій підрозділів Збройних Сил України у районах міста Донецьк, населених пунктів Павлопіль, Щастя, Трьохізбенка, Станиця-Луганська, Ольховатка, Чернухине, Нікішине, Рідкодуб, Ленінське; проведення низки атак з підтримкою танків на блокпост № 37 сил антитерористичної операції в районі населеного пункту Кримське;
– накопичення військової техніки й особового складу російських збройних сил на території Київського району міста Донецьк (бронетранспортери та реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град»), в районі населеного пункту Курахове на напрямі Мар’їнка та Красногорівка, а також на напрямах населених пунктів Фрунзе, Олександрівське, Слов’яносербськ; облаштування позиції ЗРК «Панцир» у районі міста Новоазовськ; прибуття на блокпост незаконних збройних формувань терористичної організації «Донецька народна республіка» в районі населеного пункту Олександрівка трьох автомобілів «Камаз» з особовим складом та артилерійськими гарматами;
– переміщення з території Росії у напрямі населеного пункту Красний Луч Луганської області колон військової техніки у складі 32 танків, 16 гаубиць «Д-30» та 30 вантажних автомобілів «Камаз» з боєприпасами та особовим складом, а також через населений пункт Ізварине Луганської області колони вантажівок, серед яких зафіксовано 3 автомобілі «Камаз» з радіолокаційними станціями; в район населеного пункту Новоазовськ 6 одиниць реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град», 4 бронемашин «Тигр», 8 танків, 2 САУ; переміщення з прикордонного пункту пропуску «Дякове» у напрямі населеного пункту Нижній Нагольчик колони військової техніки з 40 автомобілів «Камаз» з 20 гарматами та гарматними розрахунками; переміщення з прикордонного пункту пропуску «Успенка» у напрямі міста Донецьк двох колон техніки, до складу яких входили вантажні автомобілі «Камаз» з артилерійськими гарматами, а також бронетранспортери та танки; переміщення через Керченську переправу з Росії на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим 30 гаубиць типу «Д-30»; збільшення кількості РСЗО «Град» в районі аеропорту міста Джанкой;
– регулярні порушення повітряного простору України та ведення повітряної розвідки вертольотами «Мі-8» та безпілотними літальними апаратами (БПЛА) російських збройних сил у районах населених пунктів Маріуполь, Павлопіль, Червоний Чабан; вторгнення БПЛА в повітряний простір України вглиб до 60 кілометрів та здійснення розвідувального польоту за маршрутом: Ульянівське–Комсомольське–Шахтарськ–Єнакієве–Волноваха– Олександрівка–Українськ–Авдіївка–Олександрівка– Комсомольське.
– накопичення військової техніки російських збройних сил на території Росії у прикордонних з Україною районах, зокрема поблизу населеного пункту Федоровка Неклінівського району Ростовської області (60 танків); переміщення тягачів з танками в районі залізничної станції міста Каменськ-Шахтинський Ростовської області; перебування у Ростовській області підрозділів 180-го окремого морського інженерного батальйону морської піхоти (місце постійної дислокації – місто Североморськ Мурманської області), силами яких здійснюється інженерне облаштування місцевості та позицій російських військ; перебування підрозділів 61-ї окремої бригади морської піхоти (місце постійної дислокації – населений пункт Спутнік Мурманської області); прибуття до Ростовської області підрозділів 20-ї окремої мотострілецької бригади (місце постійної дислокації – місто Волгоград);
– проведення в районі міста Міллєрово та населеного пункту Долотинка Ростовської області військових навчань 7-ї гвардійської танкової Оренбурзької козачої бригади (місце постійної дислокації – місто Чебаркуль Челябінської області).
МЗС України виступило з рішучою вимогою до РФ невідкладно припинити міжнародно-протиправні діяння, зокрема вторгнення збройних сил Російської Федерації, у тому числі важкої військової техніки, на територію України, вивести всі збройні сили Російської Федерації з території України, припинити порушення повітряного та сухопутного кордонів України з Росією, постачання зброї та військової техніки бойовикам-найманцям терористичних організацій.
Українська Сторона також вимагає відвести підрозділи збройних сил Російської Федерації від українсько-російського державного кордону, забезпечити належний прикордонний режим на прилеглій до українсько-російського державного кордону території Російської Федерації, розслідувати всі злочини, здійснені з території Росії, про які вказано у цій та попередніх нотах Української Сторони, та покарати винних.
