Один путін на вибір: президентські “вибори” росії 2024 року

У росії 17 березня пройшли так звані “вибори” президента. путін не відмовився від наданої йому конституцією  можливості й далі правити країною, і, використовуючи всі важелі впливу, успішно нею скористався, ставши безальтернативним кандидатом на найвищу державну посаду.

Видимість проведення виборів у росії ставить на роздоріжжі Захід – визнавати путіна легітимним президентом чи ні і в той же час посилає зрозумілий сигнал іншим авторитарним країнам, які є відкритими союзниками росії або грають в нейтралітет – Китаю, Ірану, Південній Кореї: Акела – сильний та далі веде своє стадо у бій з демократіями.

Навіть за умов тиску і цензури під час виборів на знак незгоди з діями кремля на багатьох дільницях фіксувалися випадки підпалів та псування виборчих бюлетенів та скриньок.

У те, що в росії може бути по-іншому, навряд чи хто вірив. Адже ці “вибори” вперше пройшли без єдиного номінального “опозиційного” кандидата. Задля масовки і досягнення потрібного проценту явки на виборчі дільниці чинився тиск на працівників бюджетних установ та студентів. Якщо не спрацьовували методи заохочування, в хід йшло залякування залякуванням можливими наслідками  в разі не взяття участі в голосуванні.

Не зупинило кремлівську верхівку і застереження Заходу не проводити вибори на тимчасово окупованих територіях України. Де теж не обійшлося без притаманної кремлю брехні. Так, російська влада зареєструвала на виборах в окупованих частинах областей України 4,5 млн осіб, хоча раніше  МВС росії повідомляло, що там проживає лише 3,2 млн населення.

Аби всі ці фальсифікації зійшли їй з рук, Москва запросила так званих “міжнародних спостерігачів”, які були покликанихі “наглядати” за дотриманням законів та прозорості виборів на території, яка окупована всупереч міжнародному праву та визнаним законам. В їх числі, зокрема, опинилися симпатики кремлівського режиму, представники крайньо правих чи лівих рухів, які сподіваються отримати підтримку від кремля, та водночас можуть бути представниками маргінесу в себе на батьківщині.

Український центр безпеки та співпраці

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа