З кожним днем, як у старі добрі часи совка, жити нам стає “краще й веселіше”, адже щодня влада “покращує наше життя”. Це відбувається у всій Україні, та мені найкраще видно цей процес на Кіровоградщині. Край відрізняється від інших особливо креативним губернатором Сергієм Ларіним, який має чималі амбіції та плани.
Вже понад два роки кіровоградці живуть під гаслом “видовищ і видовищ!” Про хліб уже починають якось забувати…
Ось найяскравіші історії, що відбулись за останній час.
1. “Соціальний” магазин
Вийшов якось наш Креативний на вулицю, і побачив жахливу соціальну ситуацію. Маленькі зарплати, стипендії й пенсії, високі ціни… І вирішив губернатор подолати бідність у Кіровограді.
А для цього вирішив не зарплату підвищувати, і не корупційні надбавки із цін прибирати, а відкрити “соціальний магазин” у самому центрі міста. Не державний і не комунальний – а приватний. Хоча пересічного кіровоградця цей нюанс мало цікавить.
Відкрили його помпезно, гучно, за участю Самого Ларіна. І хоч насправді цей магазин не такий уже й соціальний, адже продукти в сусідньому супермаркеті й, тим паче, на місцевому ринку, значно дешевші, – щодня, і в дощ, і в спеку, і в шквальний вітер біля магазину шикуються довжелезні черги, які тягнуться аж до зупинки маршрутного транспорту.
І не йдуть зомбо-люди порівнювати ціни, бо вірять нашому губернатору.
2. “Церковна” земелька
“Вирішивши” питання бідності, чи то, пак, зробивши ілюзію вирішення, взялась синьо-біла команда робити богоугодні справи – роздавати громадську земельку ділкам із московського патріархату.
Та тільки саму громаду, як завжди, забули запитати, що їм важливіше – мати у своєму дворі дитячий майданчик і футбольне поле, чи стоянку дорогих авто бідних попів і будильник у вигляді церковних дзвонів… От і збунтувались мешканці. Дарма що в тому районі вже стоїть московська церква, яка практично не має відвідувачів, і греко-католицький храм, у якому постійно людно…
Згідно генплану забудови, на цьому місці має бути збудовано дитячий садочок. Брак дитсадків гостро відчувається молодими сім’ями, але бізнес-інтерес церковників на першому місці. Тим паче, що їх надприбутковий бізнес нічим не оподатковується, а його продуктом є такі необхідні нинішній владі “зомбі”.
Обурені мешканці вирішили вийти на акцію протесту, однак на площі саме на час проведення заходу терміново зібрали дітей на репетицію “Майдансу”.
Привіт з 2004-го?..
3. “Знекровлення” Кіровоградського коледжу
Освічена молодь владі також виявилась непотрібною. Інакше чому міськрада посеред навчального року забрала фінансування на більш ніж 2 мільйони гривень У, Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу?
Комунальний навчальний заклад опинився на межі виживання. Було скорочено більшу частину персоналу. Та й це не допомогло. Освітяни залишились без зарплати, що зрештою й вивело їх на вулицю.
Акції протесту були успішними – їх почули й дали невеличку подачку. Але боротьбу коледж не поспішає припиняти.
4. Форум “Плануємо майбутнє”
Покерувавши вже понад два роки Кіровоградською областю, її очільники нарешті здогадались, що для управління в принципі непогано було би мати бодай якусь стратегію. Так і народилась ідея проведення першого міжнародного відкритого форуму громадських рад “Плануємо майбутнє”.
Форум запам’ятався участю віп-гості Марини Ставнійчук – головного будівничого громадянського суспільства в країні. Принаймні так вона себе позиціонує. У своїх полум’яних виступах пані Марина не забула згадати про необхідність проведення конституційної реформи та про ситуацію з ухваленням закону “Про мирні зібрання”.
Щодо першого – раніше я вже писав про своє ставлення до створення “Конституційної Асамблеї”.
Щодо другого – тут представник президента у відповідь на питання журналіста поспішила заявити, що всі громадські організації та правозахисники, зокрема, і Володимир Чемерис, дійшли згоди й підтримують ухвалення закону №2450 у пропонованій владою редакції. Правозахисники були здивовані. Адже їхня позиція є, м’яко кажучи, відмінною від сказаного.
Загалом непогана ідея вкотре звелась до чергового окозамилювання й “засвоєння” коштів. Єдиний позитив – фуршет організаторам удався на славу!
5. Потяг “Київ-Кіровоград”
Радійте, люди! З таким сервісом не потрібно їхати до столиці – наша влада все привезе до рідного Кіровограда – і “соціальні” продукти, і громадських діячів, і навіть представниць адміністрації президента…
Напевне, такою логікою вслугувалася Укрзалізниця, коли скасовувала один із найпопулярніших рейсів “Кіровоград-Київ”. Тепер, якщо у вас немає власного автомобіля, до столиці можна дістатись лише автобусом або автостопом. Тобто вдвічі, утричі, а то й у десятки раз дорожче.
Пропоную нову креативну ідею нашим керівникам: “Кіровоград – це місто-резервація!”
6. “Продажна” соціологія
І як же відображаються всі ці “покращення” на рейтингах партії влади? Звісно, негативно. Але суспільну думку необхідно підготувати до “безперечної перемоги” ПР на найближчих виборах.
Для цього на найпопулярнішому новинному сайті міста місцева соціологічна конторка почала регулярно розміщувати результати своїх опитувань. У них Партії регіонів та її представникам приписувався аномально високий рейтинг, а “об’єднаній опозиції” та УДАРу показники суттєво занижувались.
Але постійне й незмінне домінування ПР не викликало довіри виборців. Тому, напевне, у креативних головах штабістів виникла ідея організувати скандал.
Сайт на відсоток знизив звичні показники ПР, а остання обурено заявила, що це “замовний рейтинг”, бо насправді їх рейтинги значно вищі. І все, можливо б, і вдалося, якби опитування не оприлюднювала інша організація, результати якої були значно об’єктивнішими.
А вже за тиждень, після розіграного регіоналами “скандалу”, результати соцопитування “віртуальної організації”, як зазначили представники ПР у своїй заяві, були оприлюднені на обласному телеканалі “Кіровоград”, що повністю підконтрольний правлячій партії.
З чого б це?..
7. Рейтинг “Форбсу”
А коли кіровоградська влада надувала щоки й хизувалась своїми дутими показниками, журнал “Форбс”, об’єктивність якого не має викликати сумнівів, поставив місто Кіровоград на одне з останніх місць у рейтингу, чим яскраво оцінив діяльність нової владної команди.
Нагадаю, що так званим “куратором” і фактичним очільником міста є нинішній керівник Кіровоградського обласного штабу ПР. От такі пироги…
Однак наш губернатор Ларін на “замовні рейтинги” якихось там журнальчиків не зважає. Він усе ще бореться з “хаосом і безладом, які залишили помаранчеві”. Дарма що два його попередники на цій посаді були представниками синьо-білої команди.
Ларін працює над реалізацією власної мети – посади очільника уряду. І для цього навіть запросив балотуватись по мажоритарному округу №99, місто Кіровоград, – Вітю Януковича-молодшого. Розрахунок простий – зробить послугу Папі, і чекатиме на відповідну вдячність.
Та найгірше те, що “об’єднана опозиція” поки що не демонструє готовності боротись за цей округ, і налаштована зливати вибори…
Тому очікування обласного очільника можуть справдитись, якщо нові політичні сили не виставлять йому адекватної противаги. А останнє неодмінно відбудеться!
Дмитро Сінченко, політичний оглядач, м.Кіровоград
