Ігор Лосєв
Якось довелося мені прочитати публікацію одного «хорошого росіянина», який під виглядом «добрих порад» Україні агітував, звільняючи території нашої країни від окупантів, зупинитися на адміністративному кордоні з Кримом і не чіпати цей український півострів. Бо, мовляв, Крим дуже важливий для Путіна і хто його знає, як він відреагує. Ми чули такі промови понад 20 років: не ображати Росію, всіляко їй догоджати, плазувати перед нею, щоб вона часом на нас не накинулася. Саме таку політику офіційний Київ реалізовував. І який же результат?
Війна! Бо Путін вирішив, що він легко розіб’є країну таких угодовців, діячів, що показували себе геть залежними від Москви боягузливими істотами. Адже в РФ нині керують «гопники» – дрібні кримінальники, які живляться страхом, що відчувають люди перед ними. І тому намагання Зеленського якось «по-доброму» з ними домовитися лише розпалювали їхню агресивність. Ось, наприклад, турецького президента Ердогана Путін шанує і боїться, бо той в будь-який момент може затопити московському «царю» в пику. Коли російські бойові літаки почали залітати в повітряний простір Туреччини з території Сирії, Ердоган такий літак знищив. Більше Путін подібного не робить. До 2014 року Росія в Криму робила все, що хотіла. Україна ніколи не ставила її на місце. Це й породило у кацапів ілюзію, що вони зможуть захопити всю Україну. Якщо, як нам радять «хороші росіяни» і підтримують деякі «корисні ідіоти» Москви в Україні, визволити всі наші території, але залишити РФ Крим, то він знову буде перетворений на стратегічну базу Росії проти України. Він знову, як уже було, стане центром антиукраїнських провокацій і плацдармом нового наступу РФ на державу українського народу. Видатний український геополітик Юрій Липа, який загинув у 1944 році на Галичині від рук НКВД, казав:
«Хто володіє Севастополем – той володіє Кримом. Хто володіє Кримом – той володіє Чорним морем». Україна – велика морська держава, тому ми не можемо залишати контроль на Чорним морем історичному ворогу. Як писав академік Грушевський, це наше Чорне море, море Руське, за сучасною термінологією «Українське». Ворог поки що перетворив Азовське і Чорне море на свої внутрішні озера і одразу почав боротися проти фундаментального принципу міжнародного права – проти свободи судноплавства. Ми пам’ятаємо, як Росія захопила наші військові катери, що намагалися здійснити плавання з українського порту Одеси до українського порту Бердянська. А нині Росія блокує українські судна, що намагаються везти наше зерно до країн Азії і Африки.
Тим більше, що в ХVII столітті український козацький флот був гегемоном на Чорному морі. Тоді вся Європа тремтіла перед Османською імперією, як тепер у ХХІ столітті вона тремтить перед путінської Росією. Але українські козаки ніякого страху перед османами не відчували. Вони брали всі турецькі фортеці на чорноморському узбережжі – Кафу, Синоп, Трапезунд, неодноразово висаджували десанти в Стамбулі.
Саме тому, віддаючи належне героїзму українців, Військо Запорозьке було прийнято до Європейської ліги християнської міліції. Тоді європейці не вагалися, як зараз, щодо прийняття України в НАТО.
Москалі стали сьогодні жертвою власного невігластва щодо величної української історії. А там, у цій історії дуже багато цікавого і повчального. Там є дуже важливі натяки для сьогодення. Наприклад, коли загинув у битві вихованець Києво-Могилянської академії, козацький полковник Сидір Білий, який в 1783 році привів Дніпровську флотилію в Ахтіарську бухту майбутнього Севастополя, біля його труни в почесній варті стояв адмірал Джон Пол Джонс, засновник військово-морського флоту США. Вже понад 200 років морські кадети США в своїй морській академії в місті Аннаполісі складають присягу на вірність Америці біля саркофагу адмірала Джона Пола Джонса. Цікаві простежуються тут історичні ланцюжки. Настане той час, коли українські військові моряки на просторах Світового океану будуть діяти в співпраці з флотом США. Між іншим, на всіх міжнародних військових навчаннях до 2014 року наші моряки отримували найвищі оцінки за свою професійну майстерність.
А москалям ще доведеться дізнатися про Україну багато несподіваного… І тепер на полях битви на українській землі несподіванки для ворогів лише починаються…
