(підготовлено Експертною радою Національного круглого столу «Порозуміння заради європейського майбутнього»)
Кінець вересня характеризується спадом євроінтеграційної активності. Фактично весь тиждень минув без суттєвого прогресу по жодному з пріоритетних пунктів вимог щодо укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Зважаючи на непослідовність влади, позитивно оцінювати заяви Президента України про готовність вирішити до 21 жовтня «питання Юлії Тимошенко» до вжиття якихось заходів у цьому напрямку було б недалекоглядно.
Чи не єдиним досягненням минулого тижня стала реєстрація урядом схваленого ще 11 вересня 2013 року законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації рекомендацій Європейської Комісії у сфері державної антикорупційної політики» (реєстраційний номер № 3312 від 23 вересня 2013 року). Загалом даний законопроект втілює значну частину як рекомендацій Єврокомісії, так і експертів GRECO, зокрема:
• підвищення санкції за кримінальні корупційні правопорушення, а саме:
– встановити більш жорсткі види покарання за відповідні правопорушення для фізичних осіб;
– підвищити штрафні санкції для юридичних осіб;
• запровадження зовнішнього контролю щодо декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;
• встановлення адміністративної відповідальності за подання у деклараціях недостовірних відомостей;
• підвищення гарантій захисту інформаторів про корупційні правопорушення шляхом;
• виключення з Кодексу про адміністративні правопорушення України положення щодо повноважень органів доходів і зборів та Військової служби правопорядку у Збройних Силах України стосовно складання протоколів про адміністративні корупційні правопорушення. Таким чином буде остаточно реалізовано рекомендацію Стамбульського плану дій по боротьбі з корупцією щодо зменшення кількості правоохоронних органів, уповноважених складати відповідні протоколи. Це також сприятиме забезпеченню спеціалізації правоохоронних структур, відповідальних за боротьбу з корупцією, на чому наголошують експерти Європейської Комісії;
• поширення юрисдикції України на іноземців та осіб без громадянства, які за кордоном вчинили у співучасті із службовими особами, які є громадянами України, злочини, пов’язані з активним та пасивним хабарництвом, зловживанням впливом;
• встановлення відповідальності за обіцянку неправомірної вигоди та за її прийняття;
• поширення дії положень щодо відповідальності за активну форму підкупу (тобто пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди) та пасивну (тобто прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди) на осіб, які працюють у будь-якій якості на підприємствах, в установах, організаціях приватного сектору.
При цьому цей законопроект не дає відповіді на такі важливі питання як створення незалежного та ефективного антикорупційного органу з питань антикорупційної політики. Також не врахованими залишаться ряд інших питань щодо врегулювання та контролю за конфліктом інтересів, обсягу криміналізації корупційних правопорушень, видів та механізмів контролю декларацій, тощо. Тому його реєстрацію можна розглядати як лише часткове виконання восьмого пункту єврокомісара Штефана Фюле та пункту 8.1 Європлану. Уряд і надалі не дослухається до рекомендацій обговорення євроінтеграційних ініціатив з громадськістю перед поданням до парламенту, чим суттєво послаблює якість цих напрацювань.
Всі інші дії влади та опозиції минулого тижня носили більш загальних характер і не передбачали конкретних кроків щодо втілення пунктів єврокомісара Штефана Фюле. Так Мінюст продовжує консультації з експертами Венеціанської комісії щодо виборчого законодавства, а опозиція не ініціює громадського діалогу щодо питання Виборчого кодексу. Хоча навіть члени Центральної виборчої комісії України визнають можливість його прийняття у достатньо короткі строки, зважаючи на готовність проекту авторства Юрія Ключковського.
Європейські партнери не припиняють моніторинг виконання вимог. Так була опублікована чергова доповідь Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню – за результатами візиту в Україну у грудні 2012 року. Доповідь піднімає масу системних проблем вітчизняної кримінально-виконавчої системи: умови тримання у в’язницях, катування, неприпустиме ставлення персоналу до засуджених, умови їх праці, корупція, становище довічно позбавлених волі та навіть незадовільні порядок та умови несення служби в’язничним персоналом. Державна пенітенціарна служби надала відповідь Комітету на висловлені в останній його доповіді зауваження. Проте ці відповіді не можуть вважатись задовільними. Крім того слід відзначити досить слабкий український переклад вищевказаної доповіді та її рекомендацій.
З огляду на все вище сказане, існує величезний ризик послаблення з боку української влади і без того не надто активного процесу виконання вимог, посилаючись на заяви європейської сторони про готовність підписувати Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у Вільнюсі навіть за існуючого стану їх виконання. І це на тлі наголошення з боку переважної більшості європейських партнерів на незмінній позиції щодо вимог, а саме потреби демонстрації відчутного прогресу по кожній з них.
У такій ситуації ми далі наголошуємо на потребі пріоритетного вирішення наступних питань:
-
реформування виборчого законодавства та вирішення проблемних питань у цій сфері (пункти 1.1-1.4 Європлану);
-
виконання рішень Європейського суду з прав людини та вирішення питань політично-вмотивованих судових рішень (пункти 2.1-2.3 Європлану);
-
реформування правоохоронних органів (пункти 4.1-4.3, 5.1 Європлану);
-
активізація обговорення можливої реформи Конституції України у відповідності до європейських норм та стандартів конституційного процесу (пункти 6.1-6.2 Європлану).
