Сьогодні в Харкові відбувся з’їзд голів первинних осередків Партії регіонів. Начебто на підтримку Януковича, але, насправді, проросійське радикальне крило в ПР почало шантажувати президента
Захід під патронатом Добкіна і Кернеса у Харкові вийшов відверто войовничим: створено Український фронт «тітушок» та «дружини фронтовиків», які будуть очищати українську землю від «окупантів – бандерівців», а Кернес обізвав майданівців покидьками і викликав на бій Кличка. Зрештою, у цьому немає нічого несподіваного, як для Майдану, так і для Януковича, у якого є певний сценарій повстання «тітушок» для приборкання протестів. Але от що мало би насторожити президента так – це те, що на харківському з’їзді завуальовано прозвучала думка, що він не зовсім дієздатний у переговорах з опозицією і занадто з нею панькається.
Про це свідчить те, що на харківському з’їзді було вирішено, що новоспечений Український фронт має вступити в переговори з «екстремістами» на Майдані, а, крім того, стати одною зі сторін у переговорах Януковича з опозицією.
Останнє ніби дзеркальна відповідь майданівському «Правому сектору», який теж захотів брати участь у переговорах з Януковичем. Але, якщо згадати чому «Правий сектор» цього захотів, то Янукович зразу мав звільнити Добкіна. Радикали з Майдану вважають, що опозиція недостатньо тверда у переговорах (лідер “Спільної справи” Олександр Данилюк своєму Фейсбуку і взагалі її обізвав імпотентами). А отже виходить, що Український фронт Добкіна натякнув Януковичу на політичну «імпотенцію» і зайву поступливість?
До речі, про певну провокативну роль «Правого сектора» та їх союзників з “Спільної справи” не говорить тільки лінивий: це і захоплення Мін’юсту у розпал переговорів, це і заяви польській пресі про територіальні претензії щодо чи не єдиного надійного друга України в Європі – Польщі (щоправда, потім ці заяви були підкореговані із поясненням, що “Правий сектор” підставили польські журналісти-провокатори) і, зрештою, це вимога взяти участь у переговорах з Януковичем, від чого його «яструби» були би у захваті. Одним словом, низка дій «Правого сектора» підриває надії на мирне врегулювання конфлікту і підштовхує до громадянської війни та розколу країни. І виходить, що Український фронт Добкіна хоче того самого тільки з іншого боку барикади.
А розкол України – це явно російський сценарій, адже, Кремль мріє перетворити Україну у «сіру» буферну зону між РФ та ЄС. А, щоб досягнути цієї мети головне підштовхнути Януковича, який взяв тайм-аут, до силового сценарію. Янукович, на якого тисне не лише Кремль, а і Захід, зараз на роздоріжжі. Він підозрює, що росіяни хочуть його використати і «кинути». І у зв’язку з цим проросійське радикальне крило в оточенні Януковича, яке асоціюється з Віктором Медведчуком, посилило свій тиск через Добкіна і компанію. Не зайвим буде нагадати, що Добкін – «медведчуківець».
А тепер, повертаючись до сьогоднішніх подій у Харкові, слід відзначити ще одну тенденцію неприємну для Януковича. На з’їзді в Харкові багато говорили про федералізацію України. Говорив про неї ще один «медведчуківець» та нардеп від ПР Олег Царьов, який давно став «біло-голубим» рупором ідей «Українського вибору» Медведчука. І паралельно з цим ще один давній політичний партнер Медведчука лідер КПУ Петро Симоненко сьогодні надрукував в офіційному парламентському органі «Голос України» свою «федералістичну» концепцію Конституції України, яка взагалі не передбачає інститута президентства.
Таким чином, по суті, Медведчук і компанія почали шантажувати Януковича. Мовляв, якщо найближчим часом він радикально і без поступок не вирішить проблему Майдана (до речі, Кернес заявив сьогодні, що їх терпіння не безмежне), то, вони візьмуться її вирішувати самі без Януковича. Чого власне боятися Януковичу? Насамперед того, що в федеративній Україні, де губернатором Харківщини буде обраний Добкін, а губернатором Тернопільщини – наприклад, «свободівець» Олесь Кайда, такий от Янукович вже просто не потрібний. Так, в такій Україні потрібний «арбітр», «англійська королева», але це явно не ті ролі, які влаштують Януковича. До речі, нещодавно Олег Тягнибок теж де-факто виступив за «федералізацію» України, сказавши, що в нього є питання до Конституції-2004 і «Свобода» хотіла би бачити Україну президентською республікою з широкими повноваженнями у регіонів. Виглядає так, що Тягнибок натякав на американську модель.
Але, зрештою, створення такої України, що є не найгіршим варіантом, не стоїть у порядку денному, адже, жодна зі сторін не визнає засадничої умови федералізму – повага до цінностей, які сповідують у іншій частині країни. А тому розмови усіх радикалів про федералізацію банальний натяк на те, що ми хочемо відокремитися, якщо не «нахилимо» супротивника. А от відокремлення, до речі, федеративним устроєм аж ніяк не передбачається, хоча, наприклад, в США з цього приводу і була «гаряча дискусія» у 1861-1865 роках.
Але повертаючись до України, що ми маємо у підсумку? Перше – Янукович вже не контролює своїх радикалів (зрештою, як і опозиція своїх). Друге – «яструби» Медведчука перейшли до відвертого шантажу Януковича. І, третє – у Януковича є тільки один спосіб перевірити наскільки реальні погрози його радикалів – це взяти і «зачистити» їх. Для початку підійде звільнення Добкіна з губернаторів і переведення його на «відповідальну» посаду кудись в РНБО. І тепер питання в одному – чи стане на це політичної волі Януковичу, який не дуже ввагається, коли треба застосувати силу проти відкритих опонентів, «нагнути» своїх. Судячи з того, що Віктор Федорович більше любить чекати на те, що може само розсмокчеться, то ніякого Добкіна він звільняти не буде. І обере варіант взагалі нічого не робити. В такій ситуації, Добкін і компанія ще більше упевняться в своїй непогрішимості і почнуть діяти «проти окупантів», що означатиме неофіційну громадянську війну. І в цій новій історії місця для Януковича ставатиме все менше і менше.
