Центр зовнішньополітичних досліджень ОПАД імені Олександра Никонорова за підтримки Міжнародного руху #LIBERATECRIMEA провів моніторинг заяв та дій влади в ключових секторах, пов’язаних з національною безпекою, а саме – заяви та дій в сфері деокупації Криму та євроатлантичної інтеграції.
Крим
В риториці нової влади питання Криму звучить не менше, ніж в риториці попереднього президента і уряду.
Зокрема, хай і під тиском активістів та журналістів, президент висловився за те, щоб питання Криму чітко звучало під час переговорів у нормандському форматі:
Я постійно піднімав питання, а чому в Мінську не піднімається Крим, а чому в нормандському форматі не піднімається Крим? Не обговорюється. Тобто для мене нормандський формат – це ще й можливість повернення питання повернення Криму. Зараз не існує будь-якого треку, де обговорюється це питання, окрім західних партнерів, європейців, США, Канади і я дуже вдячний їм, питання Криму там є в санкційному форматі.
Володимир Зеленський
Джерело:
Серед практичних дій влади треба відзначити наступне: Верховна Рада ухвалила заяву про невизнання так званих виборів, організованих російськими окупантами у Криму (аналогічно ці вибори не визнав і Європейський Союз), а Прокуратура АРК оголосила в розшук організаторів незаконних виборів в Криму – так званого «голову кримського ЦВК» Малишева.
Разом з тим є і негативні тенденції, що проявляються в наступному:
Законодавчих ініціатив у сфері деокупації Криму від влади поступило мало. Президент, щоправда, доручив розробити стратегію деокупації, на даний момент вона далека до завершення.
На розгляд Комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин поступило дуже мало законодавчих пропозицій, що стосуються Криму безпосередньо.
Серед таких можна виокремити проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо визначення територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та підслідності кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території», Закону України «Про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами» – це проекти опозиційних політиків, та урядовий проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)».
Решта проектів стосуються переважно питання ОРДЛО плюс є ряд законопроектів, які стосуються соціального забезпечення ВПО (внутрішньо переміщених осіб), де згадуються переселенці як з Донбасу, так і Криму.
Досі ніхто з парламентарів не вніс проект закону про корінні народи, який мав би стати першим важливим кроком у забезпеченні колективних прав кримськотатарського народу.
Також варто відзначити скандальну заяву «слуги народу» Данила Гетманцева про можливість відновити водопостачання до Криму (Гетманцев свого часу був помічником регіонала Сівковича, прізвище якого фігурувало в справі про побиття студентів на Майдані 30 листопада 2013 року).
НАТО
Риторика щодо важливості євроатлантичної інтеграції у влади зберігається, але існує ряд моментів, які говорять про те, що в керівництві держави не бажають форсувати питання вступу в НАТО.
Переважно влада говорить про розширення співпраці, зокрема, про спільні навчання, фінансову допомогу, посилення військової співпраці в Чорноморському басейні.
Разом з тим лунають заяви, які наштовхують на думку, що влада буде саботувати імплементацію Закону «Про національну безпеку України», в якому прописані ключові реформи у відповідності до рекомендацій Альянсу і які покликані покращити сумісність оборонного та безпекового секторів країни з державами-членами НАТО.
Зокрема, заява Богдана Яременка, голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва про те, що для пошуків компромісу з Росією Україна може відмовити американським військовим інструкторам в подальшому перебуванні в Україні.
Або заяви Глави МЗС Вадима Пристайка та профільного віце-прем’єра Дмитра Кулеби про те, що не можна стукатися в закриті двері, постійно просити про членство в НАТО, якщо там нас не чекають(при цьому офіційні посадовці Альянсу постійно повторюють, що двері України в НАТО відчинені):
Я особисто сповідую прагматичний підхід. У відносинах з НАТО і ЄС слід досягати того рівня, коли ми самі станемо для них незамінними. Ми не повинні стояти під дверима і стукати в закриті двері і благати “візьміть нас”.
Дмитро Кулеба
Джерело: https://www.pravda.com.ua/news/2019/09/10/7225910/
А також скандальне інтерв’ю члена Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірини Верещук, що Україні варто розглянути можливість відмовитися від ідеї вступу в НАТО (протягом цього інтерв’ю каналу «112» вона відстоювала ідею фінляндизації України, тобто ідею нейтралітету).
Влада дає зрозуміти, що не готова проводити реформу СБУ відповідно до рекомендацій НАТО і ЄС: наприклад, попри рекомендації західних партнерів ліквідувати Управління К, керівництво Служби наполягає на збереженні за спецслужбою антикорупційної функції.
Також нема просувань в сфері впровадження парламентського нагляду за спецслужбами. Навіть заявлене владою питання зміни правил в ОПК, зокрема, корпоратизації ДП «Укроборонпром», далі слів не заходить.
Також у владі відмовилися подавати заявку на отримання Плану дій щодо членства в НАТО.
Серед законопроектів, які допоможуть імплементувати Закон про нацбезпеку та втілити рекомендації НАТО, від влади на Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки винесено лише проект Закону про розвідку (ініціатор – президент України Володимир Зеленський) та проект Закону про оборонні закупівлі (ініціювали депутати від «Слуги народу»).
В Комітеті ж з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва нема жодного проекту закону від влади, який би стосувався євроатлантичної інтеграції (є проект закону від «Європейської Солідарності», загалом за весь час на розгляд комітету як профільного надійшло лише 2 законопроекти).
До речі, так само жодного проекту закону від влади не надійшло до комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом.
___________________________________________
Щодо питання де окупації Донбасу, то Центр як учасник Руху Опору Капітуляції активно протистоїть намірам втілити зручний Росії план й постійно інформує про діяльність Руху в цьому напрямку (деталі можна прочитати на сторінці Руху, на сайті Центру, а мешканці прифронтових територій також можуть знати інформацію в друкованому виданні «Говорить Донбас»).