Цьогоріч 4 квітня виповнюється 75 років з дня заснування НАТО, яке стало основою єдиної системи євроатлантичної безпеки від Канади до країн Балтії.
З цієї нагоди влітку у Вашингтоні, де 4 квітня 1949 року було підписано угоду, яка вважається документом, що створив Північноатлантичний альянс, пройде ювілейний саміт. І велика увагу на ньому буде приділена Україні, для якої членство в Північноатлантичному альянсі є однією з ключових цілей зовнішньої політики, а вступ до НАТО закріплений в Основному Законі держави.
Попри третій рік повномасштабного російського вторгнення, практично щоденним ракетним атакам по містам і інтенсивним бойовим діям більше ніж на 1200-кілометровій протяжності, Київ продовжує оновлювати військо і впроваджувати стандарти НАТО, маючи надію на позитивне рішення під час проведення ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні. Окрім того, це був би чіткий сигнал до Москви, який міг би вплинути на рішучість і тривалість подальшої агресії.
І хоча західні експерти та політики досі не мають єдиної позиції щодо питання членства України в Альянсі, Київ працює над своїм “домашнім завданням”, а підтримка вступу до НАТО з боку населення і досі є високою – 77% (згідно з дослідженням, проведеним у листопаді 2023 року).
Чи зробить саміт у Вашингтоні Україну ближчою до НАТО?
Зрозуміло, що офіційний Київ хотів би мати позитивну відповідь на це запитання, бо впевнений, що українське питання в контексті безпеки у Європі для НАТО вже “дозріло”.
1 квітня Президент України Володимир Зеленський заявив: “Цей рік ставить перед відносинами між Україною та НАТО кілька фундаментальних питань. Зокрема, це стосується і саміту у Вашингтоні, і багатьох інших аспектів взаємодії. Тільки з Україною в Альянсі можна розраховувати на справжню безпеку у Європі”.
І це справді так. Україна не раз наголошувала на тому, що бʼється у війні Заходу проти російського експансіонізму й що ослабила головного ворога НАТО у Європі. Тому має моральне право на гарантії захисту, які дає членство у Північноатлантичному союзі.
Втім, Києву вже неодноразово натякали, що “поки триває війна, Україна не може стати повноправним членом НАТО”. Подібні тези точно не залишаються непоміченими у Москві, яка дуже уважно слідкує за перебігом взаємин Україна-НАТО та наративами, які запускає Захід. Нагадаємо, що попри агресивні заяви, що лунали від російської влади на початку 2022 року щодо розширення НАТО на схід за рахунок України, у Москві досить спокійно сприйняли членство іншої країни-сусідки – Фінляндії, а також вступ до Альянсу Швеції. Тож Москву насправді непокоїть не розширення НАТО, а можливість реалізації власних планів у центрі Європи. І у цьому випадку нечітка позиція заходу, або заяви про неможливість членства України поки частина її території є окупованою – це чіткий сигнал: поки триватиме війна, у Кремлі можуть не хвилюватися. Адже російська влада чудово розуміє, що в разі прийняття України до Альянсу, мрії про відновлення СССР 2.0 можна забути якщо не назавжди, то принаймні на десятиліття.
Та чи наважиться НАТО вже цього року дати бажану для Києва відповідь – питання більше риторичне. За великим рахунком, від саміту у Вільнюсі у цих позиціях нічого не змінилося, і до зустрічі у Вашингтоні лідери країн-членів НАТО підходходять фактично з тими ж викликами, які існували і рік тому. Проте, на цьому тлі здобутком для України вже може бути конкретизація кроків для подальшого зближення з Альянсом, чіткі сигнали щодо часових рамок вступу, а головне – конкретні гарантії безпеки. Окрім того, членство України в НАТО – це аж ніяк не “м’яч у одні ворота”. Вступ Києва – це інвестиції у безпеку не лише європейського регіону, а і глобальної світової безпеки, значне посилення Альянсу дієвою і досвідченою армією, і переконлива демонстрація єдності й послідовності Заходу.
На те, що саміт у Вашингтоні може таки завершитися потрібними для України конкретними рішеннями, сигналізують міжнародні партнери. Про це, зокрема, на Київському безпековому форумі заявила заступниця міністра оборони США з питань міжнародної безпеки Селеста Волландер.
“Хоча поки зарано говорити про це, ви маєте знати, що під час Вашингтонського саміту будуть зроблені кроки, які сформують надійний міст до майбутнього членства України в НАТО”
сказала Волландер.
За її словами, західні інвестиції в оборону України – це також інвестиції у спільну трансатлантичну й глобальну безпеку.
“Саме тому стратегічний успіх України дуже важливий у різних вимірах: економічному, у відбудові, поверненні біженців, кроках до набуття членства у ЄС, обороні й безпеці, справедливості й підзвітності”, – підсумувала представниця Пентагону.
Про “міст” між Україною й Альянсом згадав і Держсекретар США Ентоні Блінкен, який під час свого візиту 2 квітня до Франції наголосив на важливості підготовки дорожньої карти вступу України в НАТО напередодні саміту у Вашингтоні.
“Я думаю, що саміт НАТО до його 75-річчя дійсно буде дуже конкретно зосереджений на тому, як ми можемо створити цю дорожню карту. Або, використовуючи інший образ, необхідний міст, який дозволить Україні стати членом НАТО”
зазначив на спільній пресконференції з міністром закордонних справ Франції Стефаном Сежурне Блінкен
ЗСУ впроваджує стандарти НАТО під час війни
Тим часом, попри гарячу фазу війни, Україна продовжує реформувати військо, аби відповідати стандартам північноатлантичного альянсу. Зокрема, відбуваються процеси цифровізації армії, посилення кібербезпеки, рекрутингу, впроваджується новий етап реформи оборонного менеджменту, загального реформування сектору безпеки та оборони, щоб в перспективі досягти взаємосумісності з країнами-членами Альянсу.
Як зазначається на офіційному сайті Міноборони, наразі в оборонному відомстві і ЗСУ запроваджено 301 стандарт НАТО: 181 у межах Цілей партнерства Україна-НАТО (першочергові стандарти альянсу) і 116 – в ініціативному порядку, які Україна впроваджує поза Цілями партнерства.
В березні цього року Міністр оборони України Рустем Умєров підписав План заходів з реалізації адаптованої Річної національної програми співробітництва з НАТО (аРНП) на 2024 рік, що була розроблена на виконання домовленостей за результатами Вільнюського саміту НАТО. Програма передбачає більше 50 заходів в рамках 17 цілей, які мають бути виконані протягом цього року. Ключовим пріоритетом аРНП є реформування сектору безпеки та оборони України. Раніше помічник Генерального секретаря НАТО Борис Руге наголошував, що аРНП є важливим рамковим інструментом для подальших кроків системної інтеграції.
Також у березні 2024 року у Міністерстві оборони та Генеральному штабі ЗСУ повідомили про початок нового етапу реформи оборонного менеджменту. Реформа спрямована також на досягнення в довгостроковій перспективі функціональної взаємосумісності з партнерами з держав-членів НАТО, що дасть можливість діяти спільно як під час військових операцій, так і під час планування протидії майбутнім загрозам.
“Можна говорити про взаємосумісність операційну і функціональну. Операційна сумісність дозволяє проводити спільні дії під час операцій з врегулювання кризових ситуацій, у складі Сил реагування НАТО та багатонаціональних навчань. Такі операції потребують сумісності на рівні озброєння, снарядів, систем зв’язку тощо”
пояснив заступник Міністра оборони Станіслав Гайдер.
Рекрутинг замість призову
Як ще один крок до НАТО слід розглядати і затвердження наказом Міністра оборони України від 5 листопада 2023 року Концепції військової кадрової політики до 2028 року, яка в тому числі передбачає створення дієвої системи рекрутингу ЗСУ професійним і вмотивованим особовим складом.
Головний акцент концепції — гарантоване задоволення потреб ЗСУ в людях під час повномасштабної війни, інтеграція в євроатлантичний безпековий простір, взаємосумісність ЗСУ зі збройними силами держав-членів НАТО.
Від листопада 2023 року до 25 березня на 4 платформах було розміщено понад 10 тисяч вакансій і отримано на них понад 130 тисяч відгуків.
МО України заявили про намір відкрити тільки в першому півріччі 2024 року 27 центрів рекрутингу в обласних центрах та великих містах.
“Станом на 2 квітня відкрито сім рекрутингових центрів, зокрема щойно два відкрилися в Харкові. У першому півріччі ми будемо представлені в більшості регіонів України, де буде до 30 центрів і до кінця року представлені в усіх регіонах, в усіх великих містах. При розробці нових алгоритмів рекрутингу ми вивчали досвід країн-членів НАТО, які у постійному режимі рекрутують до своїх Збройних сил своїх громадян”
розповів у коментарі для УЦБС уповноважений Міністерства оборони України з питань рекрутингу Олексій Бежевець.
За його словами, за приклад брався досвід США, Великобританії і деяких країн Європи. Запущений у дію процес він називає успішним, і говорить, що далі все залежатиме від масштабування і покращення сервісу. За півтора місяця роботи центрів вже є люди, які проходять підготовку в навчальних центрах, є вже й такі, які служать у своїх військових частинах.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський наприкінці березня заявив: “Ми очікуємо, що у нас буде достатньо людей, здатних захищати Батьківщину. Йдеться не лише про мобілізованих, але й про добровольців. Треба зважати на те, що люди – не роботи. Вони виснажуються, фізично й психологічно, особливо в умовах бойових дій”.
Збиваємо літаки, топимо кораблі
Справді, оновлена українська армія доводить, що здатна проводити сучасні масштабні наступальні та оборонні операції проти переважаючого в силах та засобах ворога, завдавати йому серйозних поразок з наявними обмеженими ресурсами.
Цього року, в квітні, відзначають другу річницю визволення півночі України від російських військ. Україна продемонструвала стійкість і силу духу, коли їй на опір не давали і 3 днів. Пізніше були Харківська та Херсонська операції, оборонні операції на сході та наступ на півдні. Маємо успішні удари по військових цілях в небі й на морі, знищення кораблів і авіації ворога. Крім того, українська зброя вражає агресора і на його території, і це змушує його думати про будівництво там оборонних рубежів. Також, за даними української розвідки, після рейдів російських добровольців у складі ЗСУ з легіону “Свобода Росії”, “Сибірського батальйону” та “Російського добровольчого корпусу” ворог активізував заходи зі зміцнення ділянок кордону у Бєлгородській, Курській, Брянській областях. Це сковує російські сили і ускладнює плани просування на Харківщині.
“Ми не тільки стоїмо в обороні, а ще й кожного дня на різних напрямках самі просуваємось вперед. Окрім того, кількість повернутих нами позицій перевищує кількість втрачених. Ворогу не вдалося суттєво просунутися на стратегічних напрямках, його територіальні здобутки, якщо вони і є, то мають тактичне значення. Цю ситуацію ми контролюємо”
заявив у кінці березня Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Що далі?
Українські сили оборони за два роки війни набули величезного досвіду ведення бойових дій. Щодня українські військові опановують західне озброєння, яке використовується членами Альянсу. Сьогодні українське військо одне з найбоєздатніших на європейському континенті, і має гарні результати у здійснені успішних військових операцій, які ймовірно жодна країна НАТО не проводила з часів Другої Світової війни.
У ході цієї війни Україна довела, що більш ніж готова до членства в НАТО і може багато запропонувати Альянсу зі свого боку. На шляху до цього Україна сумлінно виконує всі поставлені перед нею завдання та впроваджує реформи, щоб відповідати вимогам НАТО на всіх рівнях. Тобто, свою “домашню” роботу вона робить, і тепер на саміті у Вашингтоні їй повинні дати відповідну оцінку.
Джерело: uscc.org.ua
