Харківська міська рада, яка тривалий час підтримувала і надавала перевагу російській мові, у наступні чотири роки обіцяє популяризувати українську.
Програму розвитку та функціонування української мови у Харкові на 2024–2028 роки затвердили на сесії 19 серпня одноголосно і без обговорення.
Хто розробив програму і як обґрунтовує
Головним розробником програми виступив Департамент освіти Харківської міськради.
Втілювати її мають виконавчі органи Харківської міської ради, заклади освіти та культури Харкова, територіальні центри надання соціальних послуг у районах міста.
У міськраді визнають, що позиції української мови «потребують посилення практично в усіх сферах суспільного життя, зокрема в освіті та науці, культурі, засобах масової інформації, державному управлінні, правовій, військовій сфері, сферах обслуговування та виробництва», а зміцнення статусу державної мови в умовах російської агресії «безпосередньо пов’язане з питаннями національної безпеки».
«Отже, найголовнішими проблемами в Харківській міській територіальній громаді, які потребують нагального вирішення, є:
- відсутність цілісного українського мовно-культурного простору;
- наявність так званого російськомовного «культурного продукту»;
- збереження у свідомості значної частини населення міста негативних стереотипів щодо статусу й місця української мови в суспільному, культурному житті;
- штучна заполітизованість та емоційна перевантаженість питання функціонування української мови;
- низький рівень володіння державною мовою населенням».
У міськраді зокрема вказують на:
- відсутність системних заходів щодо зміцнення державного статусу української мови, вироблення дієвого механізму її захисту, розвитку та популяризації;
- недостатній рівень підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування в частині володіння українською мовою;
- недостатній рівень обізнаності жителів міста про порядок застосування норм законодавства про державну мову у відповідних сферах суспільного життя міста;
- тенденцію до зниження рівня читання в дитячому та молодіжному середовищі;
- недостатній рівень запровадження в місцевих засобах масової інформації контенту, спрямованого на підвищення престижу української мови, поширення контенту національно-патріотичного спрямування;
- відсутність дієвого механізму підтримки соціально важливих мистецьких проєктів щодо популяризації історико-культурної спадщини українського народу.
Cесія Харківської міськради 19 серпня. Скриншот: Харків Новини/YouTube
Мовне питання у Харкові: ретроспектива
Причиною щонайменше частини описаних у Програмі проблем є послідовна політика самої Харківської міськради протягом понад десятиліття.
Перші особи Харкова, а з ними й більшість у міськраді роками підтримували російську мову — і словом, і ділом. Статус регіональної російській у Харкові надавали за часів мерства Володимира Шумілкіна, рішення збереглося за часів мерства Михайла Добкіна.
З приходом на посаду міського голови Геннадія Кернеса у Харкові ухвалили нове рішення на підтримку російської — із посиланням на закон «регіоналів», відомий як «закон Ківалова-Колісниченка». Навіть у 2018 році, після того, як Конституційний суд України визнав цей закон неконституційним, Харківська міськрада, на відміну від обласної, відмовлялася скасовувати рішення про «регіональну мову». Врешті-решт це зробив Харківський окружний адмінсуд Харківського міського голову Ігоря Терехова за порушення мовного законодавства.
Як нині пояснюють у міськраді необхідність програми
До переосмислення підштовхнула російська агресія, нині стверджують у міськраді.
«Повномасштабне російське вторгнення в Україну підштовхнуло мільйони українців, зокрема харків’ян, що щоденно перебувають під обстрілами російського агресора, до переосмислення свого культурного коріння та своєї національної ідентичності. Сьогодні всі ми є свідками значного ментального зрушення в національному самовизначенні: підтримка української мови як єдиної державної безпрецедентна за всі роки незалежності. Саме мова є головною рушійною силою змін національної свідомості, інструментом, який об’єднує, консолідує суспільство та допомагає Україні стати сильнішою», — йдеться у Загальних положеннях програми.
Що передбачає програма
За інформацією міськради, програма складається з низки заходів, серед яких:
- проведення фестивалів, конкурсів, мистецьких проєктів, виставок, тематичних вечорів, спрямованих на популяризацію української мови, поповнення бібліотечних фондів україномовною літературою, організацію буккросингу в громадських місцях, створення медіапродуктів з українознавства, грошове стимулювання переможців всеукраїнських олімпіад з української мови та літератури тощо.
У Харкові мають контролювати дотримання мовного законодавства у діловій документації департаментами, управліннями та іншими виконавчими органами Харківської міської ради.
Державною мовою має розміщуватися зовнішня реклама, об’єкти топоніміки, проводитися публічні заходи, зокрема культурно-масові, туристичні, спортивно-масові, освітні тощо.
Програма передбачає забезпечення «неухильного дотримання закладами освіти законодавства України в частині провадження освітнього процесу українською мовою на всіх рівнях здобуття освіти».
Департаменту культури доручили створити умови для опанування державної мови у розмовних та літературних клубах на базі міських публічних бібліотек, клубах за інтересами, залучати харків’ян до участі у Всеукраїнському радіодиктанті національної єдності.
Департамент освіти має регулярно інформувати учасників освітнього процесу про безкоштовні курси та марафони, цифрові бібліотеки, корисні онлайн-платформи та мобільні застосунки, що сприятимуть вивченню української. А у Telegram-каналі освітнього департаменту «Харків надихає» планують запустити тематичну рубрику «Вивчаймо українську легко».
Повний перелік заходів наводиться у рішенні міськради.
Джерело: mediaport
