З нагоди ювілейних вшанувань провідного ідеолога українського націоналізму доктора Дмитра Донцова (1883-1973) Галицька видавнича спілка видала монографію професора Сергія Квіта «Дмитро Донцов: ідеологічний портрет».
Це вже друге видання цієї праці, виправлене і доповнене. Як на мене – найкраще на сьогодні, що було написане про цю непересічну постать в українській історії. А про Донцова все ж таки дещо написано, зокрема хочемо звернути увагу на праці Ростислава Єндика, Михайла Сосновського, Анатолія Бедрія, Олега Багана.
Автор не лише прискіпливо дослідив діяльність Донцова як літературного критика, есеїста, мислителя та ідеолога, не лише висвітлив його життєпис та окремі аспекти творчого шляху, але й не обійшов увагою гарячих дискусій тепер і в минулому, які викликала ген ще колись і викликає сьогодні як сама постать Донцова, так і його творчість.
Сергій Квіт аргументовано спростовує наклепи та розвінчує стереотипи, проте працю ні в якому разі не можна вважати пропагандивною, втім, блискучий есеїст і гострий публіцист, яким є Квіт, зумів зробити науковий текст таким, що читається легко і є доступний не лише вузькому колу науковців. Не можна назвати книгу й суто історичним дослідженням, адже науковцю блискуче вдалося актуалізувати задану тематику та максимально наблизити її до сучасного контексту.
Окремі розділи монографії присвячено «Літературно-науковому віснику» і «Вістнику», які редагував Донцов у 20-30-х роках минулого століття та цілій когорті «вістниківців» – авторів цих легендарних писань.
Науковець розглядає ідеологічні засади, розроблені Донцовим та окреслює естетичні горизонти, осягти які він прагнув і закликав до цього інших.
«Феномен Дмитра Донцова важливий для цілісного розуміння історії України ХХ ст. Дмитро Донцов відіграв ключову роль у формуванні ідеології українського націоналізму. Він був видатним політичним мислителем, літературознавцем, журналістом і редактором. Спробуємо прочитати Донцова, поєднавши часові «горизонти», через контекстуалізацію тогочасних подій і понять – для розуміння цього інтелектуала та його часу», – закликає автор книги у вступному слові.
Отже, Донцова потрібно вивчати, його потрібно досліджувати, і допоже в цьому, безумовно, блискуче дослідження Сергія Квіта. Рекомендуємо.
Віктор РОГ
