Заслужений художник України Іван Крислач – Степан Бандера
1 січня 115-та річниця від дня народження Степана Бандери
Того Степана Бандери, який був, є і залишатиметься беззаперечним символом національно-визвольної боротьби. Того Бандери, ідеї та дороговкази якого, під сучасну пору, актуальні, як ніколи. Того Бандери, під прапором якого йдуть у бій українські воїни і якого панічно бояться вороги. Того Бандери, який об’єднав націю і передрік розпад кремлівської «тюрми народів».
Впродовж останніх років спостерігаємо жваву позитивну динаміку змін у ставленні українського суспільства до постаті Степана Бандери. Вона викликана як внутрішньоукраїнськими, так, безперечно, і зовнішніми факторами. Нарешті вдалось подолати нав’язані ворогами фейки та стереотипи, переосмислити значення і роль діяльності Організації Українських Націоналістів під його проводом, зрештою, пропустити життєвий шлях Бандери крізь призму власних випробувань і боротьби.
Водночас, надзвичайно важливо, щоб усі бандерівські неофіти, окрім форми, перейняли зміст бандерівських ідей і суть бандерівського руху. Адже бути бандерівцем – це не лише престижно і модно, це, першочергово – відповідально! А справжня відповідальність і є, власне, тим фактором, якого так бракувало Україні впродовж останніх десятиліть незалежності. Це відданість своїй справі, це нульова толерантність до корупції, це ієрархія пріоритетів: спочатку національне, а потім партійне чи особисте.
Чи на часі планувати якісь грандіозні імпрези з цієї нагоди? Якщо формально, то ні. Проте, на часі є потреба віддати належну шану лідеру національно-визвольного руху на державному рівні. Українська держава, боротьбі за здобуття якої присвятив усе своє життя Степан Бандера, просто зобов’язана озброїтись його ідеями у своїй внутрішній та зовнішній політиці: навчитись опиратися на власні сили, відкинути будь які спроби домовленостей із ворогом, підтримати боротьбу поневолених народів. Перефразовуючи самого Провідника ОУН, зробити так, щоб перемогою України стала перемога бандерівських ідей і повне їх здійснення.
У цей ювілейний рік важливо також підкреслити, що Організація Українських Націоналістів з під стягу Степана Бандери продовжує боротьбу на усіх фронтах: збройному, дипломатичному, ідеологічному, інформаційному. Значна частина провідного членства ОУН (б) у лавах Збройних Сил України, часто ціною власного життя, боронить рідну землю. Відновлено діяльність Фонду Оборони України, який працює над допомогою для наших захисників у форматі 24/7. В напрямку боротьби за майбутній розподіл так званої Російської Федерації відроджено АБН у форматі Антиімперського Блоку Народів та створено Університет Вільних Народів. Перевидано і презентовано тисячі примірників «Перспектив української революції» Степана Бандери та праці інших авторитетних ідеологів українського націоналізму.
У свій час свідомими громадсько-політичними діячами було докладено чимало зусиль, щоб ювілейні роки від дня народження лідера ОУН проголошувались роками Степана Бандери на місцевому рівні. Згодом чимало експертів та аналітиків вважали, що Україні потрібні цілі «десятиліття Бандери» – десятиліття правди, справедливості, відповідальності і національного протекціонізму. Проте, абсолютно органічно ми перейшли від формалістики до справжньої епохи Бандери в Україні, яка гартується у вогні війни і яка набуде свого повномасштабного розвою після великої Української перемоги!
Олег Вітвіцький