Олександр Піддубний
“РНБО звернеться до світових ЗМІ з проханням не тиражувати російську дезінформацію”, – це називається epic fail (фігур. – епічне сідання в калюжу)
Дехто в РНБО напевне не розуміє, що західні ЗМІ тому й тиражують російську дезінформацію, бо не мають української інформації. Якщо пані Сюмар думає, що всі західні журіки мусять сидіти на сайтах типу УП чи УНІАН, то вони глибоко помиляється – західна журналістика вже працює трішки за іншими правилами. Західних журіків треба інформувати каналами, що стали пріоритетом в іхній роботі: Твітером, Фейсом, ЮтЮбом.
Ньюз-руми сидіть на цих каналах миттєвої доставки інформації з дуже простої причини – від часів фінансової кризи традиційна журналістика почала втрачати прибутки від реклами, відтак почала скорочувати штати. Ця тенденція не змінилася – тому західні медіа обрали для себе більш зручний формат праці за найменших витрат – сидіти на каналах інфи, верифіковувати її, і лише в разі чого замовляти матеріал. Відтак прес-служби в західних установах відійшли від традиційної моделі обслуговування медіа (сервіс постачання інфи, зацікавлення ЗМІ інформприводами та зведення зі спікерами), до моделі, коли установа стає виробником якісної інфи (часто такі установи заміняє харизматична постать – згадати хоча б міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта чи Польщі Радослава Сікорського), а жури в світлі скаженої конкуренції стають в довгу чергу за цією інфою.
Заклики РНБО до західних журналістів – це як мінімум нерозуміння елементарних процесів за кордоном.
Я вже писав, що радив одній установі зробити прості кроки – якби такі рекомендації зробили всі державні установи, то світова медіатусовка отримувала би з Києва поточну інфу як гарячі пиріжки. При цьому ми випереджали би Росію – бо кремлівці не можуть, в силу своїх складних бюрократичних процедур ухвалення рішень, швидко використовувати соціальні медіа.
Як владі інформувати людей? 5 рекомендацій
Нещодавно в державній установі Х шукали рішень як прорвати “інформаційну блокаду” та ефективно комунікувати з громадянами. Повзуча окупація Криму входила в силу, тож мені запропонували написати пропозиції дуже швидко. Відповідно, виписані мною рішення передбачали негайне і безплатне втілення. Ці пропозиції придатні для всіх без винятку державних органів і актуальності не втратили.
- Створіть профіль у Twitter. Це безплатно і займе максимум 5 хвилин часу. На ваші профілі будуть підписані не лише журналісти, а й будь-хто з інтернавтів (користувачів інтернету). Перші ретранслюватимуть ваші повідомлення без викривлень, з другими ви спілкуватиметеся напряму. Зараз Twitter – це MUST HAVE (обов’язковий) для організації чи публічної особи. Twitter’ом можна передати повідомлення на 140 знаків. Це інформація-блискавка, що розлітається за лічені секунди – секунди, яких так бракує у світлі агресивної російської інформполітики. Такими повідомленнями можна грати і на випередження (насправді простору для маневру багато). Так, Twitter’ом треба вміти користуватися (цьому можна швидко навчитися), та головне – важливо створити систему надшвидкого ухвалення рішень для оприлюднення інфи. Бо не секрет, що для того аби узгодити інформацію з керівництвом, в українських бюрократичних коридорах доводиться витратити чимало часу.
- Створіть профіль у Facebook. Те ж саме, що в попередньому пункті + трохи більше, а також інтеракція (якщо буде бажання).
- Створіть профіль у YouTube. Телебаченню потрібна картинка – це аксіома. Ви можете записувати відеокоментарі своїми силами і кожен бажаючий телеканал зможе скачувати коментар і не витрачати час на домовленості та доїзди до “тіла”.
- Створіть профіль в Google+. Незайве хоча б для індексації в найбільшій пошуковій системі світу.
- Помножте все на два. Всі повідомлення вищезгаданими мережами дублюйте хоча б англійською мовою – вас оперативно читатиме і бачитиме весь світ.
