Якщо читати путінську мобілізаційну промову між рядками, то вартує відзначити кілька безрадісних для росіян і Путіна речей, пов’язаних із оголошеною мобілізацією, у яких зізнався, хоча і не промовив, кремлівський імперець.
Путін, скривившись у кріслі, щоб виглядати грізніше, у своїй промові фактично розписався у безсиллі.
Передусім він визнав свою поразку в своїй же «СВО». Визнав, що уже не лише неспроможний провести «денацифікацію» і «демілітаризацію» України, але й захистити російські кордони без додаткового гарматного м’яса. Від того, хто намірявся виправляти якісь нібито геополітичні помилки, уже не чутно погроз на зразок «покажемо їм декомунізацію». Тепер він затягнув мантру про захист суверенітету і територіальної цілісності їхньої «родіни», про те що мобілізація, це «адекватна відповідь на загрози», з якими вони стикаються.
Друге, він прямо визнав, що російські війська неспроможні захопити Донецьку область.
Третє, він визнав, що існує реальна перспектива поразки російської армії на полі бою. Хоча ще нещодавно кривлявся «хай спробують». Українська армія «спробувала» на Харківщині і риторика змінилась аж до мобілізації.
Четверте, Путін визнав, що тієї самої мобілізації громадяни російської федерації просто лякаються. Саме тому він так наполегливо повторював про часткову мобілізацію. А ще, про всяк випадок, відхрестився від мобілізаційної ініціативи. Мовляв, це не я придумав, це усе «бажання трудящих» міноборони і генштабу.
П’яте, Путін фактично визнав, що російський військово-промисловий комплекс не здатний забезпечити мобілізоване гарматне м’ясо необхідним спорядженням, і що про це підозрюють і громадяни його недоімперії. Тому він, хмурячи ріденькі брови, переніс на керівників підприємств ОПК відповідальність за нарощення випуску озброєнь.
І шосте, Путін визнав російську практику кидання у бій не навчених «мобіків». У своїй промові він спеціально згадав, що «мобілізовані нібито «будуть в обов’язковому порядку проходити додаткову воєнну підготовку». Щоправда, скільки ця додаткова підготовка займатиме – годину, день, чи більше – не уточнив.
Отож, «дядя Вова» спробував покликати росіян в «послєдній бой». Але промова насправді є зізнанням, що Росію очікує те, що позначають словом, яке завершується на …ець.
Володимир Тиліщак
