Влада Бельгії почала розслідувати діяльність проросійської маніпулятивної мережі, яка нібито намагається обмежити підтримку України в Євросоюзі перед майбутніми виборами до Європарламенту. Про це повідомив прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо, за словами якого спецслужби підтвердили існування організованих груп, які працюють в інтересах Росії в Бельгії та інших країнах ЄС. Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала (ODS) заявив, що нещодавні викриття в Чехії сприяли розслідуванню проросійських шпигунських мереж в ЄС і що це результат міжнародної співпраці, координованої чехами.
«За даними наших спецслужб, наміри Москви цілком зрозумілі. Мета полягає в тому, щоб допомогти обрати більше проросійських кандидатів до Європарламенту та посилити певні проросійські наративи в цьому інституті», – сказав Де Кроо, повідомляють бельгійські ЗМІ.
Він додав, що контактує з цього приводу з чеським колегою Фіалою та іншими європейськими лідерами. «У березні наш уряд повідомив, що ми розкрили проросійську мережу, яка розробляла операцію з поширення російського впливу та підриву безпеки в Європі. Наша робота та зусилля призводять до того, що інші країни Європи також розслідують діяльність проросійських шпигунських мереж. Це результат міжнародної співпраці, яку ми координуємо. Я радий, що прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо згадав Чехію, тому що ми ті, хто стояли на початку всієї цієї події», – сказав Фіала.
«Ми маємо діяти як на національному рівні, так і на рівні ЄС», – продовжив прем’єр-міністр Бельгії, чия країна головує в Євросоюзі цього семестру. За його словами, 27-річній людині потрібно більше інструментів для боротьби з російською пропагандою та дезінформацією.
У цьому контексті Бельгія вже звернулася до Офісу європейського судового співробітництва, Євроюст, з проханням розглянути це питання. “Ми також повинні перевірити, чи можуть Європейська прокуратура (EPPO) і Європейський офіс по боротьбі з шахрайством OLAF також займатися переслідуванням російської загрози”, – додав Де Кроо, додавши, що якщо це не так, мандати ці повноваження необхідно розширити.
Останніми тижнями ЗМІ Чехії та Німеччини були зосереджені на афері з ймовірним підкупом європейських політиків проросійською мережею, імені депутата та номер два на євровиборах кандидата від У зв’язку з підозрами згадується правопопулістська Альтернатива для Німеччини (AfD) Петар Бистронь.
Гроші на просування російських інтересів
Французький євродепутат Наталі Луазо від ліберальної фракції Європарламенту, у свою чергу, заявила, що новинна платформа «Голос Європи», яка, за даними чеської влади, є частиною цієї мережі, брала інтерв’ю у французьких і німецьких представників ультраправих партій.
Де Кроо також виявив, що Москва зв’язалася з групою євродепутатів, деяким з яких платили за просування російських інтересів. «Готівкові виплати відбувалися не в Бельгії, але вплив був», — сказав Де Кроо, в країні якого розташовані ключові інституції ЄС.
За словами офіційних осіб ЄС, Європейський Союз стикається з посиленою російською дезінформаційною кампанією напередодні виборів у червні. За словами віце-президента Європейської комісії Вери Йоурової, хоча європейський блок досяг прогресу в боротьбі з дезінформацією за останні роки, він виглядає недостатнім у світлі поточної ситуації.
Зважаючи на ці загрози, бельгійський прем’єр хотів би, щоб російське втручання було однією з тем обговорення на саміті ЄС, який відбудеться наступного тижня в Брюсселі. Наразі, згідно із запропонованими висновками зустрічі, які є у розпорядженні ČTK, лідери ЄС мають займатися лише конкурентоспроможністю ЄС і відносинами з Туреччиною. Але, мабуть, буде більше тем. Окрім російських погроз, декілька країн, зокрема Чехія, наполягають на обговоренні ситуації в Україні після того, як росіяни останніми днями активізували свої атаки на українську енергетичну інфраструктуру.
З Москвою пов’язана й остання акція, яку цього тижня започаткували французи й яку підтримали, зокрема, країни Балтії та Чехія. Париж пропонує створити новий окремий режим санкцій, який протидіятиме російському втручанню.
Європейський Союз наразі має близько 40 режимів санкцій, які пов’язані з конкретною країною, але деякі з них пов’язані з конкретною темою. Серед них санкції, пов’язані з тероризмом, використанням хімічної зброї, а також серйозні порушення прав людини. Досі для Росії діяли два режими санкцій – правозахисний і потім окремий режим санкцій через російську агресію в Україні.
