Про українського священика, якому сьогодні відкрили пам’ятник у Любліні

У Польщі_постане_пам’ятник_українському_священику_рятівни_у_Омеляну_Ковчу

У цей день, 77 років тому (25 березня 1944 р.), загинув «парох Майданека» священномученик #ОмелянКовч.
Омелян #Ковч народився у 1884 р., на Косівщині, у родині священика. Упродовж 1905-1911 рр. навчався в Римській колегії святих Сергія і Вакха. У 1910 р. одружився з донькою буковинського священика Марією-Анною Добрянською. Наступного року (1911) прийняв ієрейські свячення з рук єпископа Григорія Хомишина.
У 1912 р., о. Омелян поїхав на терени сучасної Боснії, де опікувався емігрантами з Галичини й провадив душпастирську діяльність серед них, а через два роки розпочалась Перша світова війна. У часі цих трагічних подій о. Ковч повернувся в Галичину, на Рогатинщину, а в 1919 р. став капеланом Української галицької армії. Після об’єднання УГА з армією УНР під час боїв він потрапив у радянський полон, з якого йому вдалося втекти.
Повернувшись в Галичину, о. Омелян був арештований та відправлений до концентраційного табору. Після звільнення із польського концтабору протягом 20 років він жив і душпастирював (був парохом храму св. Миколая #УГКЦ) в Перемишлянах де розгорнув активну суспільно діяльність.
Польській владі діяльність та погляди українського священика не подобалися. У домі о. Ковча часто відбувалися поліцейські ревізії, на пароха накладали короткотривалі арешти та стягували грошові штрафи.
Під час окупації Галичини радянськими військами у 1939 р. священик і надалі відкрито відстоював права людей – намагаючись врятувати євреїв від знищення, хрестив їх і видавав їм метрики про хрещення (загалом їм було видано більше 600 свідоцтв про хрещення). Звернувся з листом до Гітлера, в якому засуджував масові вбивства євреїв і вимагав дозволу відвідувати євреїв у гетто. За ці дії 30 грудня 1942 р. був заарештований гестапо й кинутий до львівської в’язниці Лонцького, а в серпні 1943 р. — до концтабору #Майданек, де таємно продовжував свою священицьку діяльність.
Отець Омелян Ковч загинув мученицькою смертю у березні 1944 р.

 

Опубліковано Національна пам'ять.