Концтабір Аушвіц: український вимір

arbeit_macht_frei

Проф. Володимир Мокрий

З нагоди наближення урочистостей 75-ї річниці визволення концтабору Аушвіц-Біркенау варто нагадати, що 25 років тому, в 1995 році, в урочистостях з нагоди 50-ї річниці визволення концтабору Аушвіц-Біркенау брав участь президент України Леонід Кучма, який відкрив неіснуючу до 1995 року меморіальну дошку українською мовою і поставив свій підпис під «Закликом до Народів світу про Мир і Толерантність».

Він закінчується такими словами: «Злочини людовбивства не можуть бути забутими, незалежно від того, де, коли і ким були вчинені. \они мусять бути справедливо засуджені і стати пересторогою для майбутніх поколінь. Ніколи більше фанатизму і насильства, ніколи більше війни й вбивств» (я писав про це більш детально у статті, надрукованій в журналі «Горизонти Краковскє» 1995, № 1-2, с. 4-11).

До відкриття меморіальної дошки українською мовою 25 років тому, громадськість в Польщі, Європі та у світі була широко переконана в тому, що концентраційний табір Аушвіц-Біркенау звільнили росіяни совєтської Червоної армії, на що натякала меморіальна дошка, написана тільки російською мовою. Як показали дослідження, найвидатніших польських, українських, європейських учених, зокрема, автора книги «Боже ігрище» Нормана Девіса, у визволенні концтабору Аушвіц-Біркенау брав участь Український фронт, в особовому складі якого переважно були українці, цей же Український фронт врятував також замінований фашистами Краків.

Слід підкреслити, що серед втрат совєтської Червоної армії було 1 млн 300 тис. українських солдатів, які зробили значний внесок у перемозі в Берліні, а Україна зазнала понад 6 млн людських втрат, що випливає з доданого до нинішнього листа зіставлення Нормана Девіса.

Джерело: Наше Слово, Варшава

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа