23 серпня 1939 року вже досягали «миру» за «іномовою» Кремля

(За матеріалами книжки Я. Середницького. Павло Шандрук. Вереснева кампанія 1939 року. – Тернопіль: «Мандрівець, 2016. – 196 с)

Генерал Павло Шандрук – у 1939 році контактовий полковник Війська Польського – так згадував на еміграції в США інформацію про міжнародні події, отриману ним у 26-ій піхотної дивізії на Познаньщині в серпні 1939 року [1]: «Місія союзників вела перемовини в Москві, сподіваючись, що позиція комуністів зможе запобігти початкові війни. Але з провалом перемовин стало зрозумілим, що комуністи грають свою гру і вирішили не запобігати війні, а, навпаки, прагнуть знищення Польщі більше, ніж Німеччина, хоча б через свою поразку під Варшавою в 1920 році».

mol-ribЧлени Англо-французької військової місії, що виїхала до Москви на перемовини. Зліва-направо: відставний адмірал П. Планкетт-Дракс, генерал Ж. Думенк, маршал авіації А. Барнетт, генерали Г. Хейвуд, М. Вален.

Англо-франко-совєцькі дипломатичні й військові перемовини щодо укладення пакту про взаємодопомогу у випадку агресії Німеччини на Польщу тривали в Москві майже два місяці. У вирішальну стадію вони вступили 12-21 серпня 1939 року. Як бачимо з наведеної вище фотографії, англо-французьку місію представляли досить високі, але другорядні військовики. Від совєцької сторони в них брали участь перші особи – народний комісар оборони маршал К. Ворошилов, начальник Генштабу Червоної армії генерал Б. Шапошніков, народний комісар Військово-морського флоту адмірал М. Кузнєцов та інші.

voroshilНародний комісар військових і морських справ К. Ворошилов на залікових стрільбах командирів Червоної армії. Москва. Літо 1932 р.

Перемовини у Москві йшли, загалом, мляво. Генерал П. Шандрук справедливо стверджував, що «комуністи грали свою гру». Передусім, настоювали на погодженні Англією і Францією введення совєцьких військ на територію Польщі у випадку агресії Німеччини. Військові аташе Англії та Франції передали цю пропозицію командуванню Війська Польського. Проте 18 серпня у Варшаві керівник Генштабу Війська Польського генерал В. Стахєвіч відкинув її. Перебіг подій не влаштував совєтів і маршал К. Ворошилов припинив перемовини 21 серпня 1939 року до часу «поки Уряди Англії та Франції не внесуть повної ясності в свої позиції».

Незважаючи на важкі й тривожні часи, варшавські журналісти не втрачали відомого польського гумору. Наприклад, в «Ilustrowanem Kurierze» (Ілюстрованому Кур’єрі) 21 серпня 1939 року надрукували статтю під оригінальною назвою «Світ мав би сьогодні більше спокою, якби Алоїс Гітлер (батько Адольфа мав прізвище Шикльгрубер – Авт.) не бив так сильно паском свого сина Адольфа». Діставалося й совєцьким претендентам на «допомогу» Польщі.

moskal-outПольська карикатура, що вказувала на місце Совєцького Союзу в Європі. 1939 р. https://en.wikipediа.org/wiki/Munich-Agremement

Генерал П. Шандрук так описав ситуацію перед війною Польщі з Німеччиною в своїй 26-ої піхотній дивізії: «Мої погані передчуття почали збуватися: німці стягували сили до кордону. З концентрації військ навпроти армії «Познань», було зрозуміло, що вони планують врізатися між армією «Помор’я» генерала В. Бортновского і нашою армією [«Познань» – Я.С.] генерала Т. Кутшеби. Оголошено повну бойову готовність. Призначені для 26-ої дивізії позиції тимчасово зайняли невеликі залоги».

І далі за спогадами генерала П. Шандрука: «Під час приготувань до оборони прийшла вістка, що міністр закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентроп 23 серпня вилетів до Москви і після двох днів перемовин підписав угоду, явно не на користь Польщі. Це стало підтвердженням, що Москва продовжує свої брудні інтриги – місія союзників не могла дибитися угоди за кілька місяців, а Й. фон Ріббентроп впорався за два дні. Його пропозиції мусили бути набагато привабливішими».

Договір про ненапад між Німеччиною і СССР, так званий пакт „Молотова – Ріббентропа”, був дійсно «набагато привабливішим і ближчим до московських політичних і стратегічних планів». По-перше, він за «іномовою» кремлівського вождя приніс Європі «мир». По-друге, брунатна і червона тоталітарні системи, що стали союзниками 23 серпня 1939 року, поділили за Таємним протоколом Польщу. До того ж, узгодили німецькі територіальні претензії в Південно-Східній Європі, зокрема, совєцькі в Прибалтиці й румунській Бессарабії.

mol-ribSignПідписання пакту. Москва. 23 серпня 1939 року. Зліва направо: На другому плані: Ріхард Шульце (ад’ютант Ріббентропа), Боріс Шапошніков (начальник Генштабу РККА), Йоахим фон Ріббентроп, Іосіф Сталін, Владімір Павлов (совєцький перекладач); на першому плані: Ґустав Ґілґер (німецький перекладач) і міністр закордонних справ В’ячеслав Молотов.

По шляху свого вусатого кремлівського попередника продовжує йти в ХХІ-му столітті Президент Російської Федерації Володимир Путін. 11 травня 2015 року на урочистостях зі святкування в Москві 70-річчя «Дня Побєди над Гєрманией» він заявив не більше, не менше, що «зміст пакту «Молотов – Ріббентроп» полягав у забезпеченні безпеки СССР» (http://censor.net.ua/ 335600/). Чи не пора українським політичним лідерам на чолі з Президентом Володимиром Зеленським навчитися аналізувати минулі й нинішні «мирні» досягнення?

stalin-hitler-weddingВусате весілля. Британська карикатура. http://lurkmore.to/Пакт_Молотова_Риббентропа

Дійсний член Наукового Товариства імені Шевченка

Ярослав Середницький (Львів)

Опубліковано Національна пам'ять.