Війна та фінанси

5c6d4834b6cda892338836

Парадоксальна ситуація. Уряд нас заспокоює, що українська економіка поступово адаптується до війни, що і з фінансами все добре…

Насправді це не так. Або не зовсім так.

З місцевими бюджетами погано не скрізь. «Впали» буквально лише бюджети прифронтових громад. Там майже не надходить основний вид надходжень – Податок на доходи фізичних осіб, або ПДФО. Люди поїхали, бізнеси закрилися.

Проте у деяких громадах все добре. Передусім у тих, що мають рентні надходження від видобутку нафти та газу. А особливо у тих, де «прописані» військові частини. Військові заробляють свої «фронтові» – надходження йдуть у місцеві бюджети.

Так що погано лише з частиною місцевих бюджетів. Але це ж війна.

А ось із державним бюджетом усе погано.

Все елементарно. В державному бюджеті основний вид надходжень – це податок на додану вартість, або ПДВ.

Ви йдете в магазин, скуповуєтеся на тисячу гривень і фактично віддаєте уряду двісті. Плюс, якщо ви купуєте алкоголь, цигарки і заправляєте автомобіль – ви платите акциз.

А у нас кілька мільйонів людей виїхали за кордон. І купують щось у Європі, розганяючи їх економіку, а не свою.

Донедавна дефіцит державного бюджету був майже 700 мільярдів гривень.

У головному річному фінансовому документі країни написано 2 трильйони 50 мільярдів видатків. А заплановано надходжень – 1 трильйон 350 мільярдів.

Такого дефіциту я не пам’ятаю.

І у Кремлі це знають. Тому і втягують нас у довгу війну. Яку ми, на їх думку, не витримаємо.

Це у довгостроковій перспективі у нас усе гарно. Але поки-що…

А уряд іще підлив популістичного масла до вогню.

Вони заморозили зростання тарифів. А потім проголосували законопроект № 7429 (255 депутатів). Проектом закону передбачено виділення Міністерству енергетики 201,1 млрд. гривень бюджетних коштів. З них 111,1 млрд. гривень – на компенсацію витрат компанії «Нафтогаз України», на яку покладено спеціальні обов’язки для забезпечення суспільних інтересів у процесі функціонування ринку газу.

Простими словами – на компенсацію різниці між реальним тарифами і тим, що будемо платити ми.

76 млрд. грн. підуть на програму з врегулювання заборгованості перед суб’єктами ринку природного газу, а саме газопостачальними та газорозподільними компаніями відповідно до раніше прийнятого спеціального закону.

До цих підприємств також належать компанії групи «Нафтогаз».

Тобто, щоб не постраждали наші олігархи і ті, хто заробляє на цьому ринку.

Ще 14 млрд. грн. Рада направила Міністерству розвитку громад та територій для субвенцій місцевим бюджетам на відшкодування різниці в тарифах на тепло та послуги із постачання теплової енергії та гарячої води.

Воно начебто все добре. І у військовий час влада подумала про людей. Але зростання дефіциту бюджету до таких об’ємів – це і неминуче падіння гривні. І повна залежність нас від Заходу. Повна. Тепер, якщо нам не даватимуть грошей на фактичне покриття витрат, буде боляче.

Там, в уряді, мріють про нову програму МВФ, яка нам надасть нових 20 мільярдів доларів. Але нам цього не вистачить до кінця року точно.

І головне – ми тепер надзвичайно залежні від Офісу президента.

Якщо там щось іще зачудять з ігноруванням Конституції чи якимись вибриками «ранимих» в офісі і нам допомогу поставлять на паузу?

А агенти Кремля в Україні (я просто впевнений) придумують зараз нові багатоходовочки, щоб ввести від своєї нахабності в ступор розумних і тут, і на просторах Цивілізації.

Віктор Бобиренко

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа