Літній табір — це необхідний ритуал для юнаків-сумівців. Від перших років відновлення СУМ в діяспорі, ідея відокремлення від перешкод, турбот і відволікань буденного життя для покращення характеру і поглиблення знання про Бога та про матірну землю є основою таборового життя. Окрім світової перешкоди — часів піку коронавірусу — проведення кожного літа табору на оселі «Верховина», це пріоритет монтреальського осередку СУМ.
І так, за звичаєм, 13-27 липня 2025 року з’їхалося понад 60 дітей, від 6-13 років віком, на виховно-відпочинковий табір «В єдності і згоді» ім. Миколи Павлушкова на оселі «Верховина» в Квебеку. Більшість учасників поприїжджали, звичайно, з осередку у Монтреалі, але велика група дітей, як також немаленька кількість впорядників і дорослих референтів долучилися з найновішої ініціятивної групи міста Квебек.
Команда складалася з досвідчених виховників-членів СУМ. Перший тиждень розсудно і дбайливо керувала програмою табору комендантка Наталя Процікевич; відтак її упевнено замінила в другому тижні Даня Штурин. Творчою головною виховницею була Ляриса Лущкі, а Меланія Штурин віддано виконувала роль бунчужної та писарка, яка вичитувала денний наказ на раннішньому апелі — Дарина Радовенчик. Також до команди долучилися наші обозні, провідники підтабору: Богдана Олива, яка займалася першим тижнем та далі замінила Аделя Азамі-Сидор і Данило Радовенчик. До виховного складу включалися Богдана Олива, Аделя Азамі-Сидор, Василина Молодцова, Віктор Кузишин, Данило Радовенчик і Тимотей Куташ. Їм завзята група впорядників і помічників допомагали доглядати вертлявих юнаків. Референти Аліна, Віра і Валентина доповнювали програму співом та творчими заходами, а Оля була медсестрою. Паралельно до програми табору відбувся денний табір для суменят під ентузіястичним проводом Оксани Марчишин з міста Квебек. Слід згадати, що без кухонного складу під проводом пані Тамари та господарської референтури на чолі з Іваном Кушнірем табір не міг би відбутися.
Читання порядку дня на ранньому апелі приносило для дітей кожного дня цікаві нові програмові несподіванки. Крім гутірок, спорту, співу, рукоділля і плавання, дві забави, святкова ватра на тему фільму «Мавка», Олімпіяда, теренова гра знаходження прапора крізь перешкоди, вечір талантів і футбольний турнір були лиш деякими із заплянованих спеціяльних таборових заходів. Дві прогулянки, одна до мотузкового парку в перший тиждень, а друга на боулінґ в другому тижні, дозволили весело і спільно долати виклики. Свято Івана Хрестителя-Івана Купала під час якого таборовики йшли на пошук цвіту папороті завершився таборовим весіллям успішної пари знахідців рідкісної рослинки в останній вечір табору.
У перший день при прощанні з батьками деяким таборовикам, можливо, здавалося, що табір тянутиметься безконечно, але виявилося, що сталося це надзвичайно швидко. Нове знайомство скоро перетворилося у вірну дружбу, що не легко було залишати. Прощання було важким, але діти раділи думкою, що щасливий табір знову відбуватиметься наступного року.
Чекаємо на «Верховині»!
Меланія Штурин
