24 лютого 2026 року — У Сенаті Парламенту Чеської Республіки відбулися публічні слухання, присвячені питанням безпеки України, Європи та самої Чеської Республіки. Захід пройшов за участі Президента Чеської Республіки Петра Павела та був організований на підставі рішення пленуму Сенату, прийнятого за місяць до події.
Про це Фундації Пилипа Орлика повідомили партнери — Український інститут у Празі.
Метою слухань стало надання громадськості вичерпної інформації про те, як Чеська Республіка реагує на війну Росії проти України, яким чином зміцнює власну обороноздатність та як долучається до гарантування безпеки всієї Європи.
Голова Сенату Miloš Vystrčil Мілош Вистрчіл відкрив слухання: «Сьогоднішнє публічне слухання присвячене тому, наскільки для нас важливо підтримувати Україну, наскільки важливо, щоб Європа співпрацювала у підвищенні своєї обороноздатності та безпеки, а також що ми маємо робити в Чеській Республіці, аби посилювати власну обороноздатність і таким чином робити внесок не лише в безпеку Європи, але й у підтримку України».
“Гіпотетично проти нас може одного дня постати не мільйонна російська армія, а двохмільйонна російсько-українська армія”
Голова Комітету у закордонних справах Сенату Павел Фішер наголосив, що йдеться про історично значущий конфлікт: «Лінія фронту має довжину 1300 км, що за масштабом повертає нас до часів Другої світової війни. Але методи ведення бойових дій і загальний вигляд поля бою змінилися настільки, що ми не повинні відвертати погляд. Навпаки. Наш обов’язок — надати допомогу державі, яка зазнала нападу. І наш обов’язок — вчитися в України, яка воює”.
Президент Петр Павел підкреслив прямий звʼязок між війною Росії проти України та безпекою Європи: «Сьогодні ми згадуємо чотири роки від дня, коли Росія після анексії Криму знову напала на Україну і вирішила повністю її знищити, попри всі міжнародні домовленості. Те, що Україна не впала за три дні, а вже чотири роки мужньо протистоїть щоденним атакам, — це свідчення рішучості її громадян захищати свою державу, родини й домівки. Забезпечення безпеки є первинною функцією держави. У сучасному конфлікті вирішальне значення має не лише армія, а й готовність усього суспільства — його стійкість, згуртованість і здатність протистояти загрозам.
«Якщо ми не хочемо знову опинитися у сфері впливу Росії, ми маємо діяти разом. Наше майбутнє — поруч із союзниками в НАТО та ЄС», — наголосив Президент.
Окрему увагу було приділено зміцненню оборонних спроможностей держави та союзників, а також ролі громадянського суспільства у системі безпеки. Йдеться про поєднання зусиль сектору безпеки, промисловості, науки, цивільного захисту, охорони здоров’я та енергетики, а також про підвищення стійкості до гібридних загроз і дезінформації.
Наприклад, доповідач та експерт Martin Kroupa Мартін Кроупа, який від 2014 року активно відвідував та допомагав Україні підкреслив головний свій висновок: «Я глибоко переконаний, що саме поєднання суспільства, політиків і силових структур суттєво сприяло тому, що Україна досі здатна протистояти такому потужному ворогу».
Властислав Бржіза Vlastislav Bříza безпековий експерт відверто наголосив: «Якщо ми зрадимо Україну, залишимо її напризволяще, і після чотирьох років спротиву вона впаде, що тоді? Вона може програти. І ця держава пам’ятатиме, хто їй допоміг, а хто ні. І гіпотетично проти нас може одного дня постати не мільйонна російська армія, а двомільйонна російсько-українська армія. Тому прошу вас враховувати це у своїх рішеннях і зверненнях до суспільства. Ви несете відповідальність. Не будьмо наївними».
Петр Павел нагадав, що повномасштабна війна Росії проти України є не лише трагедією для українського народу, а й серйозним випробуванням для всієї європейської системи безпеки. Він підкреслив, що членство Чеської Республіки в НАТО означає не лише гарантії безпеки, а й спільну відповідальність перед союзниками.
У заході взяли участь сенатори, начальник Генерального штабу, заступник міністра оборони та інші фахівці у сфері безпеки держави. Слухання очолили Голова Сенату Чеської Республіки Мілош Вистрчил та голова Комітету з питань закордонних справ, оборони та безпеки Павел Фішер.
У публічних слуханнях також взяв участь директор Українського інституту в Празі Ростислав Прокопюк. Він прокоментував за підсумками: «Сильна підтримка України сьогодні в Сенаті. Усі виступи сенаторів, гостей слухань і навіть слово президента були витримані в дусі підтримки України та розуміння того, що війна Росії проти України має стати поштовхом до прискореного зміцнення обороноздатності Європи.
Було високо оцінено підтримку Коаліції охочих і Чеську ініціативу з підтримки України.
Водночас одна із сенаторок, на противагу більшості виступів, заявила, що всі ми прагнемо миру і що єдиний шлях — це домовлятися з Путіним, що викликало серйозну реакцію в подальших виступах її колег».
