В Україні, у місяці травні, щороку відзначається «Свято Героїв». У цей День пам’яті ми вшановуємо та згадуємо усіх, що віддали своє життя у боротьбі за самостійну соборну Українську Державу. Їхня жертва та мужність ніколи не сміють бути призабуті.
Історія України переповнена героїчними чинами та героями – починаючи від Княжої доби, до Козаків Гетьманської доби, Гайдамаків, Січових стільців, героїв Крут, вояків Армії УНР, УГА, Дивізії, ОУН, УПА, героїв Небесної Сотні, та сучасної національно-визвольної московсько-української війни – Збройних Сил України. Імена славних українських героїв всім знайомі, але згадаймо Симона Петлюру, голову Директорії Української Народної Республіки та Головного отамана військ і флоту, якого 100-ту річницю вбивства відзначається у місяці травні цього року.
Сьогодні нове покоління натхнене прикладом героїв минулого, із тим самим прагненням свободи, яке є в крові кожного українця, незалежно від століття.
За часів визвольних змагань 1940-их років, лицарі УПА ішли до бою із переконанням та присягою – «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за Неї».
Нині – Маніфест Руху Опору сил спеціяльних операцій ЗСУ з таким самим переконанням стверджує що «Ми народ України. Ми тотальний опір на захисті незалежності. Ми всюди. Ми бачимо все. Ми вдома. Наша мета – вільна, сильна і соборна Україна. Ми щодня наближаємо всеукраїнську перемогу над нашим споконвічним ворогом».
31-го травня ц.р. в далекому заокеанському місці Філядельфії заходом Товариства УПА-США було влашатовано «Свято Героїв». В програмі виступали місцеві громадські організації та мистецькі ансамблі.
Урочистим внесенням прапорів під звуки «Зродились ми Великої години…» та відспіванням американського та українського гимнів ропочалось свято. Відтак офіційно відкрила та ним провадила голова Товариства УПА-США Зеня Ковальчин Брожина, дочка вояка УПА, який у 1947 році разом з інщими упівцями перейшов Великим Рейдом на Захід.
Чисельно зібрану громаду вітала «Привітом» школа українських танців «Волошки» під керівництвом директора школи Ляриси Шпішіч. Опісля фолкльорно-театральна група 128-го Відділу Союзу Українок Америки під керівництвом Віри Губіцької представили сценку «За Україну, за її волю».
Присутні захоплювались спільним виконанням (сполученням співу з танцями) чоловічого хору «Дзвін» та школи «Волошки». В програмі виступали також члени Філядельфійської станиці Пласту, Української Скавтської Організації, які представили монтаж «Юнацтво в обороні Рідної землі».
Театральна група «Язиката Джезва» пригадала нам: «не забуваймо про дітей героїв та дітей війни в Україні…» Одним із таких дітей, це був син ген.-хор. УПА Тараса Чупринки – Юрій Шухевич: «Те, що попереду буде маштабна і кровопроливна війна Росії проти України я завжди знав. Це наш смертельний ворог і те, що відбувається є ґеноцидом. Вигнання російської орди з наших земель – це тимчасовий успіх. Поки існує Росія у такому вигляді як зараз, вона ніколи не дасть нам вільно дихати. Імперія мусить розвалитися і тільки тоді це буде реальною перемогою». І це представила присутнім «Язиката Джезва» у їхній точці «Дихати далі».
Ведуча програмою З. Брожина вказала також на ролю українських жінок-воїнів в боротьбі за волю. Вони – від доби Київської Русі до УПА жінки брали до рук зброю як зв’язкові, розвідчиці та медики.
Жінки-воїни — це символ незламності, мужности та самопожертви. Вони ламають стереотипи, пліч-о-пліч з чоловіками захищають рідну землю. Сьогодні роля жінок-військовослужбовниць стала мірою професіоналізму та відданости. Вони наші Героїні. Наша гордість!
Кінцевою точкою свята було спільне виконання хором «Дзвін» та усіма присутніми в’язанки повстанських пісень та молитвою «Царю Небесний» у звукозаписі Волинського народного хору.
Слава Україні! Героям Слава! Україна понад усе!
