Юрій Щур
Мені дуже приємно спостерігати за тим, як розвивається науково-пошукова та видавнича діяльність істориків із Кропивниччини. Це той випадок, коли група однодумців виводить на якісно інший рівень краєзнавчу роботу в регіоні. Переконаний, що подібні речі відбуваються завдяки локомотивам, які не просто «горять» ідеєю відновлення історичної правди, але й тягнуть на собі такі важкі й водночас важливі організаційні моменти.
Завдяки таким локомотивам у Кропивницькому ось-ось побачить світ нова книга із місцевої серії «Визвольна боротьба. 1917-1991 роки» (Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей та Регіональний центр наукових історико-краєзнавчих досліджень). Маю за честь бути одним із рецензентів чергової книги Сергія Мілютіна, яка має назву «Фотій Мелешко: воїн, письменник, мемуарист» і хочу сказати кілька слів про це надзвичайно цікаве видання.
Головним героєм книги є Фотій Мелешко (1889-1970), вояк Армії УНР, повстанський отаман, письменник, мемуарист та громадський діяч на еміграції. Життя цього уродженця північної Херсонщини було надзвичайно бурхливим, що й відобразилося рівними рядками сторінками дослідження. Тут і Революція 1905-1907 років, створення Вільного козацтва у Глодосах і запекла боротьба українців із російськими окупантами (білими та червоними) під час Української революції 1917-1921 років. Знайшлося місце тут й історії перебування Українських Січових Стрільців на території Наддніпрянщини. Про все це у першій частині монографічного дослідження. У другій же – діяльність української політичної еміграції у Польщі, тодішній Чехословаччині, Німеччині та США.
Це не перше дослідження життя й діяльності Фотія Мелешка в сучасній українській історіографії. Однак цей факт ніяким чином не применшує значення книги Сергія Мілютіна. Навпаки – українські герої заслуговують найширшої уваги й вивчення усієї багатогранності їхнього життя й боротьби. Тим більш, у той час, коли український народ знову бореться за свою незалежність проти того ж ворога.
На мій погляд, важливим є те, що автор дослідження показав біографію Мелешка без зайвої ейфорії та нівелювання «гострих» кутів. Непересічна особистість майбутнього українського повстанця якраз і розкривається через ті внутрішні протиріччя, через які він пройшов. А крім того, автору вдалося органічно показати не лише переплетення біографії Мелешка у горнилі подій Української революції, але й жителів краю загалом. В часи, коли гречкосії згадували про свої козацькі корені, коли (здавалося б) прості сільські дядьки давали спротив школеним загонам москалів.
Значну увагу дослідник також присвятив еміграційному періоду життя Фотія Мелешка. Сергій Мілютін розподілив його на наступні хронологічні етапи: 1920-1921 роки – таборовий; 1921-1938 роки – чехословацький, або празький; 1939-1944 роки – грубешівський; 1945-1951 роки – німецький та 1951-1970 роки – американський.
На еміграції Мелешко, окрім політики, виявляв глибокий інтерес до літератури та історії й написав низку художніх творів, історичних статей і спогадів. Як зауважив автор дослідження, значна частина літературних напрацювань глодоського повстанця дотепер залишається неопублікованою. Зокрема, значну історичну цінність для дослідників становлять щоденник діяча і спогади про перебіг Української революції 1917-1921 років у Глодосах.
Крім власне дослідження про життя та діяльність Фотія Мелешка, до книги також увійшли документи епохи за його авторства: спогади «Участь глодосян у визвольній боротьбі. Спогади із років 1905-1920» та «Українські Січові Стрільці на Єлисаветградщині»; статті «Як ви нас обманули…: Отвертий лист до Володимира Винниченка» та «За утворення Національного Фронту», листи до військовика та контррозвідника Армії УНР Василя Недайкаші і художні твори. Добротним додатком стали протоколи допитів учасників Української революції в регіоні.
Також тут є унікальні фотографії з особистого архіву його сина Аскольда Мелешка. Не менш унікальними є й світлини із архівно-слідчих справ совєтських спецслужб, поміщені у книзі.
В черговий раз хочеться привітати Сергія Мілютіна, історика із Кропивницького, з появою нового якісного видання. Я щиро переконаний, що ця книга – лише чергова на шляху до нових знахідок і звершень і ми матимемо ще не одну нагоду згадувати про доробок молодого дослідника.
