Депутатами Полтавської обласної ради прийнято ухвалу про усунення імені співробітника сталінського НКВС Антона Макаренка з обласного комунального коледжу “Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А.С Макаренка”. Згідно з поданням Департаменту освіти і науки Полтавської ОВА рішення народні обранці прийняли на останній передноворічній сесії. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
«Відтепер ім’ям Антона Макаренка не буде труїтися назва згаданого закладу у Кременчуці. Але варто знати: це ЛИШЕ ПЕРШИЙ крок щодо деколонізації макаренка у навчальних закладах Полтавщини!», – прокоментував подію представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Він повідомив, що перейменуванню також підлягають ще три навчальні заклади на Полтавщині: Полтавський ліцей імені А.С. Макаренка Полтавської обласної ради; Кременчуцький професійний ліцей ім. А.С. Макаренка; науковий ліцей «Політ» при обласному коледжі «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія».
Довідково:
У фаховому висновку УІНП щодо належності об’єктів (географічних об’єктів, назв юридичних осіб та об’єктів права власності, пам’ятників та пам’ятних знаків), присвячених радянському письменникові та педагогу, керівникові дитячих виховних колоній Макаренку А. С. (1888–1939), до символіки російської імперської політики зазначено: відповідно до матеріалів архівної справи МВС УРСР № 2400 «Макаренко Антон Семенович», наданої на запит УІНП Департаментом з питань режимно-секретної діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Антон Макаренко з 1 липня 1935 року обіймав посаду помічника начальника відділу трудових колоній НКВС УРСР – начальника ІІ відділення цього ж відділу. 14 липня 1936 року Антон Макаренко подав рапорт на звільнення з НКВС УРСР. З жовтня 1936 року був в. о. керівника колонії НКВС № 5 у м. Бровари Київської області. Відповідно до пункту 3 частини першої cтатті 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», радянськими органами державної безпеки є: Всеросійська надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією і саботажем, Всеукраїнська надзвичайна комісія для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією, саботажем та службовими злочинами, Державне політичне управління, Об’єднане державне політичне управління, Народний комісаріат внутрішніх справ, Народний комісаріат державної безпеки, Міністерство державної безпеки, Комітет державної безпеки, їхні територіальні, функціональні, структурні підрозділи, а також безпосередньо підпорядковані цим органам бойові загони, охорона (варта), війська або спеціальні частини. Таким чином, Антон Макаренко – працівник радянських органів державної безпеки. Згідно з підпунктами «в», «д», «є» пункту 4 частини 1 cтатті 2 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», до символіки російської імперської політики належать, зокрема, й об’єкти, присвячені працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів. Закон не передбачає жодних винятків для назв географічних об’єктів, юридичних осіб та об’єктів права власності, а також пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів.
На підставі наведеного, об’єкти (географічні об’єкти, назви юридичних осіб та об’єктів права власності, пам’ятники та пам’ятні знаки), присвячені Макаренку Антонові Семеновичу (1888–1939), відповідно до частини 1 статті 2 Закону належать до символіки російської імперської політики, а подальше використання його імені в назвах географічних об’єктів, юридичних осіб, об’єктів права власності, перебування в публічному просторі встановлених на його честь пам’ятників, пам’ятних знаків є пропагандою російської імперської політики.
Полтавський офіс УІНП
