Новим цікавим експонатом музею “Тюрма на Лонцького” цього місяця є карта Чехословаччини, яку сотенний УПА Михайло Дуда-«Громенко» придбав під час рейду на Захід з метою продемонструвати світові, що вже й за декілька років після закінчення Другої світової війни боротьба, що її вели українські повстанці, не припинялась. Карта була передана на тимчасове зберігання з метою експонування із архіву Центру досліджень визвольного руху.
Карта Чехословаччини 1945–1946 рр., яка використовувалась сотенним УПА Михайлом Дудою-“Громенком” під час рейду у Західну Німеччину в червні-вересні 1947 р.
Сам «Громенко» в своїх спогадах «У великому рейді» описав, за яких обставин йому вдалося дістати цю та інші карти: «5 серпня 1947 року відділ наблизився до міста Раєц. На деннім постої ми зустріли чеських туристів-студентів, які вибрались в екскурсію. Ми розмовляли з ними понад три години. Мені пощастило купити в них за 200 чеських корон карти-спеціялки Моравії, Чехії і частинно Австрії. Я був дуже задоволений з цього, бо карти, які я мав дотепер, саме кінчились».
Довідка
ГроменкоМихайло Дуда-«Громенко» (нар. 12.11.1921 с. Сороки Пустомитівського району Львівської області тепер – заг. с. Танява Долинського району Івано-Франківської області). Член ОУН від 1937 року. З березня 1943 року – в УПА. Був військовим інструктором підстаршинської школи «Дружинники», командиром чоти. З червня 1944 року – організатор і командир сотні на Перемищині та Лемківщині. Восени 1944 року учасник Карпатського рейду загону командира «Рена» через фронт на Станіславівщину і назад, підвищений до хорунжого. Від серпня 1945 року – командир сотні «Ударники-2» на Перемищині. У 1946 році підвищений до поручника.
В червні 1947 року за наказом ШВО «Сян» вирушив із своєю сотнею в рейд на Захід. В запеклих боях сотня «Ударники-2» прорвалася через Лемківщину до Чехословаччнини, а далі – при повному озброєнні першою, 11 вересня 1947 року перетнула кордон Західної Німеччини. У 1948—1949 рр. був членом Місії УПА, підвищений до сотника. В травні 1950 року з кур’єрною групою УГВР йде в Україну. Загинув у бою з опер групою МВД, посмертно відзначений УГВР Золотим Хрестом бойової заслуги 2-го класу.
Відзначений Срібним Хрестом бойової заслуги 2 класу (1944), Золотим Хрестом бойової заслуги 2-го класу (1946), Золотим Хрестом бойової заслуги 1-го класу (посмертно).
Ірина Єзерська
Андрій Усач
