З глибоким сумом сповіщаємо, що 24 листопада відійшла у Вічність довголітній член ОУН (б)
Тетяна Барбелюк «Байда».
Тетяна Мусіївна Барбелюк (дівоче прізвище Дейнега) народилася 27 листопада 1933 року в селі Забороль на Волині. Навесні 1949 року вступила до юнацької мережі ОУН. П’ятнадцятирічну підпільницю заарештували за доносом А. Школьника, який викрав із портфеля учениці особистий щоденник, листівки і зошити з віршами, щоб передати їх органам НКВД. На першому допиті на столі слідчого лежало фото, де Тетяна в українському народному вбранні, та два зошити з її власними віршами.
Тетяна з гідністю витримала всі допити в підвалах слідчого ізолятора, після чого її відправили до Луцької в’язниці. Тетяну засудили за ст. 54-10 ч.1 на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Спершу її відправили в колонію для неповнолітніх злочинців у Львові. Там дівчина знайшла однодумців, з якими на 1 травня пошили синьо-жовтий прапор і підняли його у Львові на вулиці Теотинській. З дитячої колонії №1 їх, ще зовсім юних дівчат, відправили на Колиму.
На початку вересня 1950 року Тетяна ще з однією жінкою вирішили тікати, щоб піти в підпілля, проте втеча не вдалася. Після того, як дівчат піймали і кинули до карцеру, їм загрожував новий суд. Тетяну поселили в барак до політичних в’язнів з великими строками.
Всього в таборах Тетяна пробула 5 років, 1 місяць і 7 днів. Після смерті Сталіна страйкувала, брала участь у голодуванні.
Восени 1951 р. повернулася в рідне село до батьків, яким вдалося уникнути вивезення на Сибір, влаштувалася на роботу вантажницею та пішла вчитися у вечірню школу. Закінчила школу з медаллю, але вступити до Львівського медичного інституту не вдалося. Проте не полишила надії стати медиком. Спочатку закінчила Луцьке медичне училище, а вже у віці 29 років, маючи сина, поступила на стаціонар Івано-Франківського медінституту, по закінченню якого працювала лікарем-гінекологом в місті Калуш.
З початком національного відродження Тетяна Барбелюк активно включилася в громадську діяльність. Була членом КУНу, Братства вояків ОУН-УПА Волинського краю ім. Клима Савура, Союзу українок та Товариства політв’язнів. Автор 13 книг, серед яких і автобіографічні. Реабілітована на 2-му році незалежності України, а посвідчення про реабілітацію отримала лише 28 травня 1999 року.
Вічная пам’ять!
Провід ОУН (б)
