16 березня 2016 р. у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» вшанували пам’ять відомого учасника українського визвольного руху 1960—1980-х років, багатолітнього політв’язня, громадського діяча, борця за легалізацію УГКЦ Івана Геля (1937 — 2011). Вже п’ять років минуло з того дня, як він відійшов у вічність. Вісімнадцять років неволі, численні протестні голодування, виснажливий табірний режим позначилися на здоров’ї одного з найактивніших видавців і розповсюджувачів українського самвидаву.
Пом’янути Івана Геля прийшли його найближчі люди: дружина, донька, зять та онучка, члени родини. Своїми згадками про нього поділилися й товариші та однодумці: Ігор Калинець, Мирослав Маринович, Зорян Попадюк та багато інших людей, доля яких зводила з цією людиною в різний час та за різних обставин: історик Юрій Зайцев, журналіст, колекціонер Вахтанг Кіпіані, учні І. Геля Михайло Галущак та Руслан Забілий та багато інших.
В цей вечір говорили про Івана Геля як про людину без непотрібного пафосу. Щирі слова і теплі спогади осіб, які його знали особисто і прийшли вшанувати пам’ять, наповнили зал особливою атмосферою і ще раз засвідчили про важливість наділяти пам’ять про людину духом, а не перетворювати її в гранітний монумент.
