12 березня відбулося засідання комісії з питання найменування об’єктів топоніміки, увічнення пам’яті діячів і подій, встановлення пам’ятних знаків у межах Кременчуцької міської територіальної громади. Комісія рекомендувала Кременчуцькій міській раді усунути з публічного простору незаконну споруду – так званий «пам’ятник» «Борцям за владу рад». Про це сповістили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
Голова комісії, секретар міськради Юрій Гриценко повідомив, що на алеї від мерії до парку планується створити «Алею Пам’яті» з вшанування земляків-Героїв російсько-української війни. Її спорудження передбачено новою міською програмою «Збереження та вшанування пам’яті учасників, жертв та подій російсько-української війни на 2024–2026 роки». «Сусідство портретів загиблих Героїв та пам’ятника є не логічним», – зауважив Юрій Гриценко.
У Полтавському офісі УІНП заявили, що споруди, які звеличують учасників встановлення радянської влади на боці ленінської червоної росії мали прибрати з публічного простору ще в межах декомунізації, тобто у 2016 році. «Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» органи місцевого самоврядування повинні були здійснити демонтаж пам’ятників, присвячених подіям, пов’язаним із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті», – розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Він наголосив, що споруди «борцям за владу Рад» тепер підпадають під дію ще й деколонізаційного закону, тож публічний простір громад Полтавщини активно очищають від цього мотлоху. Приміром, восени минулого року у Шишаках демонтували російсько-комуністичний імперський маркер «Борцям за владу Рад» і перевезли до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі.
«Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» під усунення з публічного простору підпадають пам’ятники, що увічнюють історичні події, пов’язані із втіленням російської імперської політики; присвячені особам, які брали участь або сприяли реалізації імперської політики», – пояснив Пустовгар.
Полтавський офіс УІНП
