Сьогодні Україна згадує мільйони убитих геноцидом, і особливо тих, завдяки кому правда про комуністичний злочин стала відомою світу. Люди правди — українці та іноземці, чиї свідчення та дослідження зберегли факти голоду.
28 листопада 2015 р. Україна вшановує мільйони жертв Голодомору. Як відомо, комуністичний режим створив систему приховування правди про злочин вбивства голодом мільйонів українців. Керівництво СРСР свідомо дезорієнтувало світову громадськість.
82-і роковини Голодомору проходять під гаслом: “Люди правди. Щоб світ знав” у пам’ять кожного, хто в часи геноциду та інформаційної завіси долав брехню та байдужість і свідчив про Голодомор.
16 чоловіків та жінок — українців, американців, британців, голландців, свідків, політиків та науковців – зробили найбільший внесок у справу поширення правдивої інформації про сталінський геноцид в Україні. У ті часи це був великий ризик – люди правди могли одержати тривалий термін ув’язнення в таборах, а радянська пропаганда за межами СРСР їх цькувала і намагалася всіляко дискредитувати.
“Ці люди вірили, що зафіксована ними правда важлива для протистояння злу, яке вбиває мільйони людей. Завдяки їх зусиллям вдалося зберегти інформацію про один із найстрашніших злочинів XX століття – Голодомор. Через багато років ця інформація стала однією з причин краху комуністичного режиму, на руїнах якого постала незалежна Україна”, — сказав історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Британський журналіст Ґаррет Джонс вперше на прес-конференції 29 березня 1933 року заявив про голод в Україні. Згодом опублікував про це в британських та американських газетах близько 20 статей.
Його колега по фаху Малкольм Маґґерідж друкував у газеті “The Manchester Guardian” репортажі з охопленої голодом України.
Український письменник Улас Самчук видав у 1934 р. у Львові роман «Марія» – перший художній твір про Голодомор.
Американський журналіст та історик Вільям Генрі Чемберлін відвідав Україну, після чого в 1934 році оприлюднив факти Голодомору в книзі “Залізна доба Росії”.
Прем’єр-міністр Норвегії і Президент Ради Ліги Націй Йоган Людвіґ Мовінкель у 1933 р. ініціював обговорення проблеми голоду в Україні на засіданні Ради Ліги Націй і закликав зробити все можливе для допомоги потерпілим.
Харківська вчителька Олександра Радченко під час Голодомору вела щоденник, за що наприкінці 1945 р. отримала вирок — 10 років у таборах ГУЛАГу.
За ведення щоденника колгоспному сторожеві з Харківщини Нестору Білоусу інкримінували “контреволюційні думки та підрив колгоспного ладу” і засудили на 6 років у таборах ГУЛАГу.
Селянин-фотоаматор із Донеччини Марко Желізняк зафіксував на плівку розкуркулення та відбирання хліба і згодом написав коментарі до збережених знімків.
Митрополит Греко-католицької церкви Андрей Шептицький у посланні “Україна в передсмертних судорогах” 24 липня 1933 р. закликав християн всього світу поширювати правду про Голодомор і надавати допомогу.
Українка-депутатка польського Сейму Мілена Рудницька домоглася, щоб справу Голодомору в Україні винесли на розгляд Ліги Націй та Міжнародного Червоного Хреста.
Колишній радянський функціонер Віктор Кравченко в 1944 р. зумів утекти на Захід і видав бестселер “Я обрав свободу”. У книзі він описав колективізацію, Голодомор, Великий терор, свідком яких був.
Американський юрист Рафаель Лемкін, що винайшов термін “геноцид”, був першим із фахівців міжнародного права, хто визначив злочини комуністичного режиму проти українців саме як геноцид — у промові 1953 року в Нью-Йорку.
Британський історик Роберт Конквест написав одне з найбільш ґрунтовних досліджень про Голодомор – книгу “Жнива скорботи” (1986 р.).
Американський історик Джеймс Мейс у 1986–1987 роках очолював Комісію Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду. Продовжив дослідження, живучи в Україні.
Українські публіцисти Володимир Маняк і Лідія Коваленко-Маняк першими в радянській Україні почали досліджувати Голодомор. Із 1987 р. вони зібрали документи та свідчення понад 1000 очевидців геноциду й видали книгу-меморіал.
Пам’ятні заходи в Києві розпочнуться о 15.00 в Національному музеї “Меморіал жертв Голодомору” (вул. Лаврська, 3) за участі перших осіб держави та глав українських церков. О 16.00 буде загальнонаціональна хвилина мовчання. О 16:01 – стартує Всеукраїнська акція “Запали свічку пам’яті”. Українці запалюватимуть свічки в пам’ять про убитих геноцидом співвітчизників біля місць пам’яті Голодомору та у вікнах своїх домівок.
Панахиду відправлять Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет, Глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук), Предстоятель Української автокефальної православної церкви Митрополит Макарій. До участі запрошені представники всіх церков та релігійних організацій в Україні.
О 16.00 28 листопада — загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля Меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.
Біля Меморіалу 82-і роковини Голодомору вшанують громада, Президент України Петро Порошенко, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, міський голова Києва Віталій Кличко, свідок Голодомору Микола Онищенко, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, співголова Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні Іван Васюник, керівники дипломатичних представництв.
Нагадаємо, що в день пам’яті жертв Голодомору українські телеканали та радіо мовлять у режимі жалоби. Звертаємося до усіх медіа вшанувати пам’ять мільйонів убитих під час геноциду, розмістивши в цей день в ефірі та на перших шпальтах знак пам’яті Голодомору або свічку. Завантажити інформаційні матеріали, знак пам’яті та відео-аудіо соціальні ролики можна тут.
