Окружна прокуратура у місті Замостя Люблинського воєводства відкрила слідство у справі висловлювань голови Українського товариства Григорія Купріяновича, з якими він виступив під час пам’ятних заходів у Сагрині, присвячених вшануванню українців, вбитих там під час акцій польського збройного підпілля в 1944 році.
За словами заступниці окружного прокурора в Замості Еви Кузьніцької, йдеться про статтю Кримінального кодексу, що стосується публічної зневаги польського народу або Республіки Польща, за що загрожує позбавлення волі до трьох років.
Офіційних звинувачень Григорію Купріяновичу поки не висунуто. Прокуратура буде вивчати, зокрема, відеоролик з виступом голови Українського товариства та з’ясовувати усі обставини його висловлювань.
«Це вимагає проведення процесуальних дій, тому було розпочато розслідування, щоб ми могли це з’ясувати», — додала Кузьніцька.
До прокуратури у справі слів Григорія Купріяновича звернувся люблинський воєвода Пшемислав Чарнек, який вважає, що голова Українського товариства під час свого виступу зрівняв події у Сагрині в 1944 році з подіями на Волині в 1943 році і, як сказав Чарнек, «зрівняв 130 тисяч жертв (поляків) геноциду (вчиненого українськими націоналістами) з кількома сотнями цивільних українців, котрі загинули в Сагрині 10 березня 1944 року», що «може бути злочином». На погляд польського воєводи, Купріянович своїми висловлюваннями міг зневажити польський народ.
На думку Чарнека, пам’ятні заходи у Сагрині, зорганізовані у той самий день, коли відзначали 75 роковини «кривавої неділі» на Волині, була «однією великою провокацією». Він додав, що не хотів брати участі у «провокації та нахабстві, організованому там». Чарнек подякував також поліції і прикордонниками за те, що вони гарантували безпеку, передусім жителям Польщі, «бо відомо, що прибуття тисяч або двох тисяч українських націоналістів до Польщі не є безпечною подією».
У свою чергу, Григорій Купріянович у заяві, надісланій ЗМІ, написав, що дії воєводи «можуть тільки призвести до погіршення польсько-українських відносин, і передусім вони є спробою залякування української громади в регіоні та перешкоджанням представлення національною меншою власного погляду на історію».
На його дуку, польсько-український діалог буде важчим, оскільки «рішення люблинського воєводи перенесли до кабінетів прокурорів та, можливо, судових залів».
Г. Купріянович вважає «скандальною та неприпустимою» реакцію Чарнека, який назвав пам’ятні заходи у Сагрині, зокрема за участі президента України, «нахабством та провокацією». На його погляд, слова воєводи означають, що «від влади йде послання, що українець — це „націоналіст”, що навіть участь у жалобних заходах за вбитими співвітчизниками може бути приводом для зарахування до «українських націоналістів».
Голова Українського товариства сповістив, що звернеться до прем’єр-міністра Матеуша Моравєцього із запитанням, чи слова люблінського воєводи «виражають офіційну позицію уряду» і чи дії Чарнека «є виразом реалізації політики Республіки Польщі щодо української меншини».
В інтерв’ю виданню «Наш вибір» Купріянович наголосив, що справа викликала атмосферу страху серед українців у Польщі:
«Перед нами стоять тепер запитання: Чи не буду також звинуваченим у злочині, якщо публічно скажу, яке моє сприйняття минулого моєї сім’ї, української громади, який досвід, бачення минулого передали мені мої предки? Чи не краще змовчати, а відкрито говорити лише у колі сім’ї, друзів? Чи не сказати дитині: але у школі не повторюй цього, що розповів тобі дідусь?» — наголосив він.
Купріянович вважає, що процес все вже має глибокі наслідки, адже українці Польщі знову починають боятися відкрито заявляти про свою національну приналежність, брати участь в українському національному житті, публічно говорити українською мовою.
Фото: Ігор ГОРКІВ
