Звістка, що надійшла від письменника Ігоря Калинця приголомшила: у Польщі під час медичного обстеження помер відомий графік Богдан Сорока, котрий належав до когорти українських «шістдесятників».
Із митцем, який так раптово й передчасно відійшов у вічність, музей «Тюрма на Лонцького» був пов’язаний особливим чином, адже саме в цьому місці 1940 р. радянський окупаційний режим утримував в ув’язненні його вагітну матір Катерину Зарицьку – зв’язкову проводу ОУН та особисто командира УПА Романа Шухевича. Вона народила сина Богдана у тюрмі «Бригідки» і він перших 8 місяців життя провів у неволі, аж поки звідти його домоглися забрати на догляд і виховання бабуся й дідусь, оскільки батьки Богдана Сороки понад тридцять перебували в тюрмах і таборах ГУЛагу.
У радянський час сім’я Богдана Сороки перебувала під пильним наглядом КГБ, що порушив проти художника кримінальну справу і наклав табу на його виставкову діяльність за співпрацю із дисидентами Калинцями, Горинями, Чорноволом та іншими.
До сумнозвісної тюрми на Лонцького у Львові Богдан Сорока знову увійшов 1994 року у складі знімальної групи, яка готувала документальний фільм про його батька Михайла Сороку. Тоді ж йому вдалося зробити фотофіксацію в’язничного приміщення й подвір’я, нині ці світлини становлять чималу історичну цінність.
Музей, який з ініціативи громадськості постав у колишньому слідчому ізоляторі НКВД, гестапо і КГБ, завжди відчував особливу підтримку Богдана Сороки, який не тільки передав для створення експозиції видання із власної книгозбірні, а надавав цінні методичні поради щодо збереження автентики в’язничних камер та коридорів, часто приводив сюди на екскурсії закордонних гостей.
Тому зовсім не було випадковістю, що презентацію своєї книжки спогадів, котра вийшла друком 2014 р., Богдан Сорока влаштував саме в Національному музеї «Тюрма на Лонцького». Презентація вилилася у зворушливу зустріч представників українського культурного руху опору та небайдужу розмову про сьогодення, адже сторінки «Спогадів» Богдана Сороки охоплювали не тільки давні родинні перекази, а й описи подій Революції гідності…
Богдан Сорока також усім своїм життям подавав приклад людської гідності, відповідальності, чесності й прямої відвертості. Це те, що залишиться нам як духовний спадок приязного й незабутнього Друга разом із його непроминальної вартості мистецькими творами.
Вічна йому пам’ять!